Про трансформацію закладу, виклики війни та амбітні плани ми поспілкувалися з багаторічним директором лікарні  Зіновієм Ясеником, чия енергія та стратегічне бачення вивели медзаклад на новий рівень. 

Реформа та боротьба за майбутнє 

– Пане Зіновію, медична реформа кардинально змінила роботу багатьох закладів. Як вона вплинула на Микулинецьку лікарню? 
– Реформа стала для нас каталізатором розвитку. Вона надала фінансову автономію, завдяки якій ми інвестували 25 мільйонів гривень власних коштів останніми трьома роками. Ми добудували третій поверх, розширили реабілітаційне відділення, забезпечили повну безбар’єрність для людей із обмеженою мобільністю. Нині заклад працює на повну потужність: 50% ліжок займають військові, 50% – цивільні, а запис на реабілітацію розписаний до кінця липня.  

– У 2022-му лікарня опинилася під загрозою закриття. Як ви впоралися з цією кризою? 
– Це був справжній шок. Попереднє керівництво області вирішило реорганізувати нас у реабілітаційне відділення обласної лікарні на 40 ліжок, попри те, що ми були фінансово незалежними з 23 мільйонами гривень на рахунку. Для 170 працівників і місцевої громади це стало неприйнятним. Ми об’єдналися, найняли юристів і виграли суд. Нині справа у Львівському апеляційному суді, але ми впевнені у своїй правоті. Нове обласне керівництво підтримує нас, що дає змогу зосередитися на розвитку. Ця боротьба довела: ми не просто заклад, а осередок, який має стратегічне значення для регіону. 

Від гуманітарної допомоги – до передової реабілітації 

– Як війна змінила вашу роботу, і яку роль лікарня відіграла на початку повномасштабного вторгнення? 
– Із перших днів війни отримали вказівку готуватися до прийому поранених, але ми не виписували наявних пацієнтів. Натомість відчинили двері для біженців – до 600 осіб одночасно перебували у нас, від кількох ночей до трьох місяців. Згодом, за розпорядженням Тернопільської військової адміністрації, увійшли до мережі закладів для реабілітації військових. Нині ми треті в області за кількістю захисників на лікуванні. Шість мультидисциплінарних команд, кожна з яких опікується 13–15 пацієнтами, забезпечують комплексну реабілітацію – від фізичної до психологічної. 

– Ваші сірчані ванни та грязі відомі далеко за межами України. У чому їх унікальність? 
– Наші сірчані джерела мають найвищу концентрацію сірководню в Європі, що робить їх неперевершеним інструментом для відновлення опорно-рухового апарату. Сірка покращує кровопостачання та нервову провідність, що є ключовим для лікування більшості патологій. Одна сірчана ванна за ефективністю дорівнює десяти апаратним процедурам. Ми доповнюємо це сотнею інших процедур – від підводної витяжки до електротерапії, а також психологічною підтримкою. У нас працюють три психологи, психіатр, психотерапевт, капелан, логопеди та соціальні працівники, а ветеранський простір допомагає захисникам адаптуватися до цивільного життя. 

– Лікарня активно підтримує ЗСУ. Розкажіть про вашу волонтерську діяльність. 
– Від початку повномасштабного вторгнення ми спрямували понад 14 мільйонів гривень на потреби ЗСУ, зокрема на дрони, автомобілі тощо. Працівники жертвували одноденний заробіток, а з прибутку виконуємо офіційні запити військових частин. Ми переконані, що підтримка армії – це пріоритет, адже без перемоги не буде майбутнього ані для країни, ані для нашої лікарні. Завдяки благодійному фонду «Покрова» та німецьким партнерам ми отримали реабілітаційне обладнання на 5 мільйонів гривень і продукти для якісного харчування військових. 

– Чи правда, що ви надавали безкоштовне лікування рідним військових? 
– Так, до травня 2024 року ми лікували безкоштовно дітей, батьків і дружин військових. На жаль, ревізія визнала це порушенням, і ми змушені були припинити таку практику. Проте шукаємо способи допомагати через направлення НСЗУ, які покривають стаціонарне лікування. Це дає змогу нам підтримувати тих, хто цього потребує, у межах законодавства. 

– Хто ваші пацієнти, і як вони знаходять ваш заклад? 
– Ми лікуємо всіх: від дітей до літніх людей. Скажімо, найстаршим нашим пацієнтом був 97-річний дідусь із Вінниччини, його енергія нас уразила. Щороку до нас приїжджають до 4 тисяч осіб з усієї України. Ми не витрачаємося на рекламу – інформація шириться завдяки рекомендаціям пацієнтів. Наші пацієнти також сприяють медичному туризму, відвідуючи місцеві пам’ятки, як-от Марійський духовний центр у Зарваниці.  
Лікування у нас доступне: безкоштовне для військових і тих, хто має направлення НСЗУ, та 650 гривень на день для інших, включно з процедурами і триразовим харчуванням.  

– Які ваші плани на майбутнє? 
– Наше головне бажання – перемога у війні. Ми плануємо ремонт центрального корпусу, оновлення відділень і будівництво великого реабілітаційного басейну, адже водні процедури, як-от підводна витяжка, надзвичайно ефективні. Сірчані ванни, які подають через оригінальні труби 1957 року, залишаються нашою візитівкою. Мріємо стати національним реабілітаційним хабом, де поєднуються фізична, психологічна та соціальна реабілітація. У нас є унікальні природні ресурси, висококваліфікована команда та логістика для цього. Влада має зрозуміти, що інвестиції в один потужний центр, який працює понад 70 років, дадуть більший ефект, ніж розпорошення коштів. 
Наші результати говорять самі за себе. Пацієнти відчувають полегшення вже після кількох процедур. Ми не просто лікуємо, а створюємо атмосферу підтримки, де кожен відчуває турботу. Наш колектив живе своєю місією, і ми готові допомогти кожному, хто до нас звертається. 

Розмовляла Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували