Об’єднала в дитячому театрі-студії з такою назвою при Борщівській школі мистецтв добрий  десяток літ тому (свого часу студійці навіть здобували гран-прі, виступаючи в Тернопільському ляльковому театрі з виставою «Лисиця, що впала з неба»). 

Сценарій захоплюючої казки «Історії кота Філофея» (український текст Оксани Сенатович) привіз колись у дарунок своїй першій вчительці–«театралці» Галині Ярославівні її колишній випускник, актор Київського театру «Золоті ворота», керівник музичного гурту «Зліва направо» Володимир Ковбель. Згодом, у перші ж дні війни він поміняє концертно-театральну сцену на більш широку..., де «грають гармати». Він став на захист України зі зброєю, яка нищить найсатаниннішого ворога, що вкотре накинув яструбині кігті на Україну. Захисник героїчно боровся аж до… На превеликий жаль, вже більш як два роки Володя «поза зоною досяжності»… Але надія залишається…  

На початку навчального (2024-2025) року режисерка згуртувала групу здібних до сцени школяриків, почала роботу над постановкою казки, в якій переплітаються добро і зло, любов і байдужість до «братів наших менших». Цей твір закликає з любов’ю і терпінням дбати про домашніх тварин та наповнений перлинками народної мудрості. Вони запам’ятаються не одному з юних глядачів, хто прийшов підтримати шаленими оваціями своїх шкільних друзів, що на якусь мить стали казковими персонажами на сцені:  Олега РУДИКА (Філофей – мудрий кіт), Наталію ОЗИМОК (Киця-ласкава кішка), Олександра ФАРИНЮКА (Мурзик-чорний кіт), Дениса ВОЙТУХІВА ((Фунтик-маленьке кошеня), Анастасію КРАСНОЩОК (Офелія-кішечка з голубим бантиком), Катерину НІКІФОРОВУ (Берта-поважна кішка), Дениса КАСЯНЧИКА (Плутон-хитруватий кіт), Даринку КАСЯНЧИК (Пушок – біленька кішка),  Владислава ГОРДЄЙЧИКА (Андрій),  Ярославу ЮХИМОВИЧ (Настя), Соломію НОСОВСЬКУ (Софія),  Дарину СЕМЕНЧУК (Наталя, внучка), Остапа ОСТАПЧУКА (чоловік внучки), Олександру ШУШКО (Стефанія), Адріану МАРТИШКІНУ (вередлива дівчинка), Ольгу СТАХІВ (мама Андрія), Єву ПАУЧАК  (актриса),  Надію САКАЛЮК (мамуся). 

Два виходи юних акторів з виставою на велику сцену оновленого Борщівського міського будинку культури протягом трьох лютневих днів (першого разу - для міських, а через день – для сільських шкіл громади) підтвердили: діти грали напрочуд натхненно й по-дорослому професійно, викликаючи у глядачів запальні емоції.  А коли в фіналі вистави наближалися на крок-два до переповненої зали з символічними світлячками та закликом «Нехай у вашому серці загориться вогник Віри, Надії, Любові і Доброти!», не в одного із старших засльозилися очі – так було щемно… 

Та найзворушливішими миттєвостями тих двох днів було оголошення зі сцени подяки доблесним лицарям-захисникам України, завдяки яким, власне, і відбулося те дійство, а присутні в залі надонатили майже 40 тисяч гривень для підтримки ЗСУ. Трохи раніше, у різдвяно-святкові дні «САМЕ ТІ» наколядували й передали волонтерам 17 тисяч гривень).  

Україна - нескорена із такими дітьми, вчителями, батьками. Переможемо московитів-ординців разом!... 

Степан ТАТАРСЬКИЙ, 

член НСЖУ, спецкор «Сільського господаря» на Борщівщині.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували