Наші земляки ділилися особистими історіями про свої рідні регіони, даруючи присутнім подорож Україною. Серед них була і кременчанка, волонтерка, громадська діячка Світлана Дзюма-Чан, яка багато років із сім’єю проживає у  Піднебесній. «Наше українське товариство складається з представників різних міст: від Львівщини і Тернопільщини – до Донеччини, Луганщини, Харківщини. Від Одещини до Житомирщини, Києва і центру України. Ми об’єдналися в єдиному бажанні – розповісти якомога більше про Україну, її принади, особливості культури, мови, приготування національної страви, глибшого знайомства з картою України, аби наші гості розуміли, що в нас із захланною росією лише спільний кордон і більше нічого. Україна самодостатня, цивілізована держава, яка живе за європейськими цінностями. Саме на наших землях є багато принад, яких немає ніде у світі».  

Кожен регіон мав свій презентаційний столик. Захід України розцвів у розповідях хмельниччан, львів’ян, тернополян, козів’ян. Ми наголосили, що завжди були в Європі, бо географічний центр континенту в нас, на Закарпатті. Зразком європейськості є наш Львів, де збереглися численні пам’ятки архітектури. Чого тільки вартує Старе місто, де площа Ринок є музеєм просто неба, а  Львівську оперу вважають найкрасивішою серед театрів  Європи. Зацікавили гостей і світлини Тернопільського ставу, завдяки якому наш обласний центр називають голубооким, із брендом «Файне», Тернопільського замку, збудованого у XVI столітті для захисту від татар. Ми казали, що Тернопіль відомий в Україні як «молодіжна столиця», бо має найбільшу кількість студентів на душу населення в Україні, як «місто-парк» завдяки численним   зеленим насадженям. Наша печера «Оптимістична» занесена до Книги рекордів Гіннеса, як найдовша у світі гіпсова печера і найдовша печера Євразії. Дністровський каньйон Тернопільщини один із найдовших в Європі. Я привезла з Кременця шматки твердого мінералу-кременю, покладів якого багато у місцевості. Камінь дав назву Кременецьким горам і місту. А розмалював їх місцевими пейзажами, як і картини з визначними місцями, наш художник-аматор і поет із Великих Бережців Микола Федорук. Його подарунки у мене в Китаї на видному місці. Я їх і взяла на презентацію Батьківщини.  

Журналістка і волонтерка Зоя Карпюк подарувала мені сувеніри-символи Кременця. З цікавістю китайські друзі розглядали розмальоване каміння, бо вміють цінувати витонченість. Я розповідала, що моє місто просте й  красиве, без зайвого пафосу, але й не без гордості у характері. Бо гордитися Кременець справді має чим. Перша  згадка про місто повʼязана з битвою Данила Галицького проти угорського короля у 1227 р. Кременець вистояв перед монгольською навалою, ордами Батия у 1241 році. Про козацьку сторінку історії міста, коли у 1648 році замок зруйнували козаки під проводом Максима Кривоноса, тепер його руїни на горі Бона приваблюють туристів. У нас найстаріший в Україні Ботанічний сад, заснований у 1806 році ірландцем Діонісієм МакКлером на площі понад 200 гектарів. Кременець – справжній скарб для любителів історії, архітектури та природи. 
Зворушливо кияни презентували столицю засушеним каштановим листям у рамках і свіжими каштанами, привезеними з дому. Розмова була про надважкий транспортний літак «Мрія» – Ан-225, розроблений на київському КБ імені Антонова. Це був найбільший і найпотужніший літак у світі, який встановив понад 200 рекордів. Його знищили росіяни в аеропорту Гостомеля 27 лютого 2022 року, напавши на Україну.  

Оригінально дівчата з Вінницької, Кіровоградської, Черкаської, Дніпропетровської та Полтавської областей представили центр України. Китайці цікавилися бджолами та винаходами основоположника раціонального рамкового бджільництва Петра Прокоповича, здобутки якого мали велике значення для розвитку світового бджільництва.  

Представники Запоріжжя детальніше розповіли про українську козацьку державу, що існувала в середині XVII–XVIII ст. Ще тоді Україна мала власну систему влади, військо, судову та адміністративну систему.  

Харків’яни розповіли про свої «7 чудес Харкова», найвідоміші символи міста: Держпром, Покровський собор, дзвіницю Успенського собору, «Дзеркальний струмінь», площу Свободи, а також історичний центр, що є візитівкою  першої столиці України.  

Звучали розповіді і про Миколаїв – легендарне місто кораблів. Тут єдиний в Україні Музей суднобудування та флоту, де з-понад 3000 експонатів є сотні кораблів і складових до них, знайдених на дні Чорного моря і річок.  

Представляли рідне місто і вихідці із найсхіднішого обласного центру – Луганська, тимчасово окупованого росією з 2014 року. Звідти дівчата привезли як сувеніри зразки кам’яного вугілля, каски, в яких видобувають чорне золото, на поклади якого багатий Донбас. На жаль, більшість із цікавинок нині перебувають під окупацією бойовиків. 

Херсонщина зацікавила гостей високим місцем у рейтингу «Сім природних чудес України». Серед них заповідник Асканія-Нова – «маленький рай», як назвав це місце у середині ХІХ століття засновник німецького поселення  Фрідріх Фальц-Фейн. Степова площа 11 тис. га є найбільшою заповідною територією в Європі. Тепер ця краса під тимчасовою окупацією, понівечена ворогом. Я бачила, як наші люди, незважаючи на всі труднощі, продовжують вірити в краще майбутнє, підтримуючи один одного та зберігаючи нашу ідентичність, – сказала Світлана Дзюма-Чан.  
– Кожен куточок України – це унікальна історія, і я була вражена, як ми всі, незалежно від того, звідки ми, можемо обʼєднатися заради спільної мети. Наша сила в єдності, і разом ми здатні на великі справи». 

Гості мали змогу скуштувати різноманітні українські страви і ласощі. Особливе враження справив 40-літровий казан ароматного борщу, який готували в Посольстві. За словами пані Світлани, іноземні друзі навіть стояли у  черзі, щоб скуштувати борщ, культуру приготування якого ЮНЕСКО внесла до Списку нематеріальної культурної спадщини людства. Відвідувачі брали участь в інтерактиві «Мапа України», отримуючи пам’ятні стікери з визначними пам’ятками українських областей.  

Одним із найзворушливіших моментів став виступ маленької дівчинки з Китаю, яка вперше заспівала на сцені легендарну пісню «Ой, у лузі червона калина». До неї одразу приєдналися українські дипломати та представники громади.  

Посол України в КНР Олександр Нечитайло подякував усім за організацію та виявив вдячність гостям за інтерес до України.  

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» 
м. Пекін (Китай) 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували