Медоноси – до пасіки 

– Пасіка розташована по 200–300 вуликів у шести селах:   Костянтинівці і Малому Ходачкові Великобірківської ТГ, Товстолузі, Грабовці, Застінці, Білоскірці Великогаївської громади. Пасіку обслуговують 6 пасічників і старший пасічник Олег Куш, який пасічникує понад 40 років. Нині є 1500 бджолосімей, –  розповідає керуючий справами ПП «Агрон» Роман Бик. – 20% пасіки –  на колесах, на автомобільній чи тракторній платформі переміщуються від однієї медоносної культури до іншої. Зазвичай для пересувної пасіки навесні відбирають міцні та здорові бджолосім’ї, здатні витримувати переїзди та приносити більше меду.

 
– Бджолине господарство у Малому Ходачкові – це 200  багатокорпусних вуликів як вітчизняного виробництва, так і  польської фірми. Такі ж і на пасіках, котрі в інших селах. Але в Малому Ходачкові особлива. Її візитівкою є цікаві та оригінальні зразки вуликів. Один із них виготовлений відомим тернопільським пасічником Омеляном Мандзюком, зовні це як старовинний комод для зберігання сімейних реліквій, але там  живуть і складають мед бджоли. Є вулик у вигляді старовинної української хати, це «житло» також цікаве бджолам – вони є тут і між ставнями імпровізованих вікон, і «під стріхою». Є вулик-млин, ще один оригінальний вулик у формі казкового лісового пня. Агронівці привезли його колись із виставки з Києва. Правда, бджоли залітати в нього чомусь не хочуть, тож вулик цей як частинка успішної пасічницької історії підприємства стоїть просто для краси.

 
– 80% бджолосімей в «Агроні» – на постійному стаціонарному перебуванні. Тут стараються наближати медоносні поля до пасік, а не навпаки. Ріпак, гречка, соняшник – площі з цими медоносними культурами є неподалік  вуликів у кожному селі, де розміщені підрозділи «Пасіки Березовських».  І це один із напрямів агронівського пасічництва: постійне і масове запилення бджолами сільгоспкультур у фазі цвітіння, за інформацією керуючого справами Романа Бика, додає врожайності на кожному гектарі не менше як 20 центнерів. Це вагомий аргумент на користь пасік для кожного сільгоспвиробника, який займається рослинництвом.  

 
З рамки – до столу 

На території пасіки в Малому Ходачкові розміщена головна технологічна лінія з відкачування меду. І якщо бджолина сім’я віддає за сезон у середньому 20–30 кілограмів цілющого продукту, а всіх бджолосімей понад 1000, неважко зрозуміти, скільки меду проходить через цю автоматичну лінію під час забору. З рамки – до кінцевого резервуару. 

– Це установка польської фірми  LYZON, співпраці з якою в питаннях технологічного розвитку бджільництва надаємо перевагу, – зазначає Роман Бик. – Нещодавно був перший медозабір. Для цього з вулика легко забирається секція з рамками, яких у кожному 10. Одночасне завантаження лінії – 84 рамки. Процес забору повністю автоматизований, людські руки продукту не торкаються абсолютно. Мед проходить подвійне очищення, накопичується в кінцевому резервуарі, звідки, знову ж таки, в автоматичному режимі відбувається наповнення відповідної тари. 

– Мед «Пасіки Березовських» реалізовується вітчизняним гуртовим покупцям. «Це важливий, але не головний напрям», – зауважує Роман Ігорович. Ключовий «профіль» пасіки – вирощування здорових бджолиних відводків і реалізація молодих бджолосімей. Матки частково докуповують у німецьких селекціонерів, і упродовж травня-червня поруч із «досвідченою» у вулику виростає молода бджолосім’я, яка поповнює чи оновлює  місцеве бджолине поголів’я, або ж йде в продаж. Культивування бджоли відбувається за особливих умов, відкачування меду з таких вуликів у період зростання нової бджолосім’ї лише часткове. 

Як усе починалося 

Історія «Пасіки Березовських» – це історія відродження українського пасічництва: лише за п’ять років існування цієї торгової марки в ПП «Агрон» вироблено сотні тонн меду та вирощено для розвитку галузі вітчизняного бджільництва десятки тисяч молодих бджолосімей. І стартувала ця справа в «Агроні» – на підтримку Божих комах і відродження традиційного українського бджолярства  – не так давно, у 2017 році. Таким було рішення директора ПП «Агрон» Юрія Березовського, в якого на той час була невелика пасіка з кількох дерев’яних вуликів у Товстолузі, яка залишилася йому в спадок від діда: осучаснити, розширити, розвинути, зацікавити до об’єднання бджолярів  Тернопільського району, а згодом і всієї Тернопільщини. Спочатку в «Агроні» було 13 вуликів, потім 130, 1300…Того ж 2017 року Юрій Березовський очолив обласну асоціацію пасічників і тепер є головою ГО «Спілка пасічників Тернопільщини». Торгова марка «Пасіка Березовських» зареєстрована і сертифікована у 2018-му. Результат, який сьогодні бачимо, перевершив сподівання.  

Світ в українських медах 

– Україна, де пасічництвом донедавна займались окремі сільські ґазди-любителі, за кілька років стала третьою в світі країною-експортером  меду після Китаю та Аргентини і першою – за виробництвом меду на душу населення. У буквальному розумінні, світ в українських медах, і я радий, що ПП «Агрон» і торгова марка «Пасіка Березовських» до цього певною мірою причетні, – каже Юрій Романович. – Це при тому, що вітчизняна пасічницька галузь не має підтримки на державному рівні, є великий дефіцит кадрів, дуже важко знайти кваліфікованого працівника. Як не вистачає в інших галузях добре підготовлених слюсарів, електриків, зварювальників, так і професію бджоляра все ще вважають  непрестижною. За нашим наполегливим клопотанням лише цього року на базі Тернопільського фахового коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя  оголошують набір у першу групу на здобуття професії «бджоляр». Нині великою перешкодою розвитку є війна… 

– Вчитися на досвіді «Пасіки Березовських» неодноразово приїжджали делегації бджолярів із Молдови, Польщі, навіть білорусі (до війни), різних областей України, особливо центральних, східних і південних. Там  кращі кліматичні умови для бджоли, значно триваліший теплий період, за сезон одна бджолосім’я дає не 20–30 кг меду, як у нас на Тернопільщині і це вважають удачею, а 100–150 кілограмів! Тому не дивно, що основна реалізація бджолиного молодняка до початку повномасштабних воєнних дій була спрямована туди.  Тепер багато тамтешніх пасік зазнають руйнувань. Нещодавно до директора ПП «Агрон» звернулися сім’ї з Херсонщини, пасіки яких після підриву окупантами дамби на Каховській ГЕС змила вода, і вони переїхали на Дніпропетровщину з наміром відновити своє бджолярство. Привела їх доля на Тернопільщину, за бджолосім’ями в ПП «Агрон». У кожному такому прикладі від Юрія Березовського завжди є сприяння. Благодійне. Понад 100 молодих бджолосімей безкоштовно передані на Херсонщину, Харківщину, Волинь, понад 400 – за цінами, значно нижчими від ринкових. З єдиним великим і спільним прагненням перемоги над ворогом. 

 
Ганна МАКУХ 
Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували