Нехай перед нами першою постане думка знаменитої Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Мова обʼєднує людей, створює нації, боронить від ворожих орд. Так було одвічно, але щось трапилося із нами. Щось вельми драматичне, яке може завершитися трагедією. Україну нищать не лише ракети та шахеди (це лише матеріальний інструмент поневолення). Істеричні крики про порятунок «рускогаварящіх» стали ключем запалювання для машини смерті. 

 
Оті горе-носії сленгових будяків не помічають, не хочуть чи спеціально брудом заповнюють мовний простір. У них «канєшно» остаточно вичавило наше «звичайно»; вічне «тіпа» витіпало слово «ніби»; «блін» звучить замість «трясця»; «капєц» витоптав українське «лишенько». А вислів: «стірать наскі, канєшно, бєз праблєм» став нормою, що аж пахне.  Я вже мовчу про класичні: «какая разніца», «тьолка», «паржом вмєстє». Це ж бо взято зі словника найвищої владної касти. Кажуть, «що риба гниє з голови». А таки мудро кажуть! 

Біда в тому, що перша (змоскальщена) хвиля ще не зійшла з берега, а друга (англізована) вже затопила наше мовлення вище горла. Понад нашими головами чи вже й у них плаває словоблудне сміття. 

 
Наприклад, нині проводять активну роботу через засоби масової інформації з метою визначення переможців у телепроєкті «Гордість Тернопілля». Благородна справа і назва поважна. Зайшов на сторінку і зачепила мене одна рубрика чи розділ «Інфлюенсер року». І що то воно ж таке? Гадаю, перечитаю про претендентів й збагну. Та де там… Почав знайомство й геть оторопів: «блогер, контент-креативник, амбасадор автентичності». Тут я відчув очевидну стривоженість у душі. Гортаю далі, а там – одна «мама в кубі» змагається із «бізнес-мамою». Очам своїм не вірю. І це все подається під гаслом «Гордість Тернопілля»? Виходить, це про якихось роботів зі штучним інтелектом йдеться, а не про українок наших милих? Навіть боюся сказати «вона», бо не збагну, що ж то «воно» таке? Тепер в моду активно входить безликість – люди без статі, без власного «я», без мовних ознак – такі собі аморфні опудала.  

Оте масове засилля англізмів у інформаційний, службовий, освітній і мало не у всі решту просторів, перейшло всякі межі. Ішов нині вулицею Руською, перейшов на Валову, а звідти на Сагайдачного та для себе провів облік назв різних офісів, крамниць, установ англійською і українською мовами. В результаті підрахунку виявилося, що він становить 75 до 25 відсотків. Щось мені оті числа нагадали, бо вже подібне доводилося спізнавати. У 1987 році я проводив зі студентами аналогічний аналіз у Тернополі, правда, там підраховували кількість російськомовних і українськомовних назв. І тоді зіставлення було майже аналогічне.  

Людоньки! Хто ж це вас так «перекалічив» у ставленні до рідної мови? Один за одним навипередки біжите, аби хапнути ще якесь чужинське словечко та причепити до свого словничка, бо ж рідною писати «не в тренді». Чи таке знелюблення несете в душі, чи то розуму замало? І слухаєш, вичитуєш цю «китайську грамоту» та мислиш, а може, то якесь зашифроване послання інопланетянам? Одні з «хабами» носяться, інші «силабуси» видумують, треті «локації» шукають. Смакує ліпше «чужа каша, аб’ не наша» –  суцільна «голохвастівщина» на всіх рівнях.  

Плазування перед чужослівними назвами заходів, акцій, програм, назв зашкалює. Ідеш містом і відчуття, наче тебе перекинули у чужу державу. Варто вже за іншомовні вивіски вводити податки у 10 разів більші, аніж за напис державною. Може, так подіє, як гадаєте? В самому центрі Тернополя «ХАН» отаборився. Бідна Україна не має ані своїх героїв, ані достойностей. Якось так виходить…  

А може, то не наші люди, а якісь «засланці» (даруйте за певну звукову співзвучність) оті назви видумують, диктують, нав’язують і зобов’язують вивішувати? І немає кому стати на захист рідного слова, бо, он Фаріон боролася і що? Страшнувато, чи як? Тому, хай там вже пишуть як хочуть, а ми що, ми нічого… То ж невдовзі, напевно, доведеться ходити рідним містом із перекладачами, аби розуміти де ти і що це.  

Олег ГЕРМАН, 
заслужений діяч мистецтв України,  
професор Тернопільського національного технічного університету 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували