- Пане Іване, вже котрий день поспіль ми говоримо в єдиному марафоні, що ціни на продукти зростатимуть і коли я запитую дотичних до аграрного сектору, чи зберігатиметься ця тенденція, всі в один голос кажуть – звичайно так. Бо ціни на енергоносії, дефіцит робочої сили… Ви будете в їх числі? 

- Ви за мене вже все розповіли (сміється). Бачите, ми маємо розуміти, що є два чинники, з якими стикаються виробники. Перший – це погодно-кліматичні умови. Зараз всі говорять про подорожчання кави. Але ж це сталося через те, що урожай кавових бобів минулого року був найгіршим за останні 30 років. І на це вплинула саме погода. Те ж стосується і українських аграріїв. А другий чинник –технології, якими користуються аграрії. Є підприємства високотехнологічні, а є ті, яким треба переозброюватися. А на це потрібні кошти.  

Ще один важливий момент  – ми маємо розуміти, що на виробництво сільськогосподарської продукції впливає війна. Особливо на овочівництво. Традиційно їх вирощували у Херсонській та Запорізькій областях. А це території, які на сьогодні є частково окупованими, замінованими. Тому аграрному сектору потрібно переорієнтовуватися. Така переорієнтація відбувається, виробництво овочів переходить на центральну та західну частини України, але потрібен час, аби аграрії могли перелаштуватися і почали працювати з новими сільськогосподарськими культурами.  

Третє питання – це зберігання. І тут ми говоримо в цілому про продукти харчування. Але особливо овочів, бо вони дали найбільшу динаміку в зростанні ціни за 2024 рік і є  прогнози на таку ж тенденцію у 2025 році. Тому зберігання потрібно вдосконалювати і розширювати. 

Ще одне важливе питання – переробка. Бо овочі, які ми змогли виростити і  зберегти, маємо перебрати, помити, розфасувати і довезти до прилавку магазину. 

 
Наступні складові, які впливають на вартість – це логістика, податки. Скажімо, збільшення військового збору точно позначиться на ціні товару. Тому що ті підприємства, які чесно сплачують заробітну пату, раніше платили 1,5% військового збору, а тепер почнуть платити 5%. І це суттєве збільшення витрат.  

Далі – заробітні плати. Ми розуміємо, що сьогодні величезна нестача людського ресурсу. Багато чоловіків мобілізовано на захист країни, інші – виїхали за кордон і бізнес відчуває величезну нестачу робочих рук. Тому йде конкуренція підняття заробітної плати і це теж впливає на собівартість продукції. Далі – енергоносії, які складають левову частку в собівартості продукції. Якщо, скажімо, на початку 2023 року вартість електроенергії сягала приблизно 4 грн за кіловат, то сьогодні – 10 грн разом із транспортуванням. А це суттєве здорожчання. Плюс нестача електроенергії та застосування генераторів, які повпливали на собівартість, бо вартість електроенергії від генератора сягає понад 20 грн за кіловат. А врахуйте і втрати аграріїв від псування товару через перебої з електроенергією. І останнє, на чому хочу наголосити – це пальне, яке теж постійно дорожчає.  

- А чи згідні ви з дослідженнями викладачів Київської школи економіки, які кажуть, що чим ближче ми до вступу в ЄС, тим активніше зростатимуть ціни на сервіси і, відповідно, на продукцію.  

- Так, я це можу підтвердити. Тобто, ми розуміємо, що вартість сервісів і логістичних послуг будуть рівнятися до європейських цін. Але є інша сторона – дотації, пільги, зовсім інше оподаткування… Для прикладу, оподаткування в сільському господарстві у наших сусідів: на молоко – 7%, а у нас - 20%. Навіть якщо подорожчає логістика, то за рахунок пільгового оподаткування ціни в магазинах зростуть не дуже. Якщо взяти вартість пального, то для сільського господарства у Європі воно теж пільгове. Тобто наші аграрії не програють від євроінтеграції. Навпаки, і аграрії, а основне - споживачі від євроінтеграції лише виграють. Тому цього не треба боятися. 

- Тому це потрібно пояснювати, аби не було боязні. Але давайте поговоримо про зарплати в аграрному секторі. Чи люди, які мають бронь і не будуть мобілізованими, не почнуть вимагати підвищення зарплат? 

- Звичайно, що заробітна плата не стоятиме на місці. Я часто їжджу Україною, зустрічаюся з аграріями і ми обговорюємо це питанні. Стовідсотково йдеться про зростання зарплат на 10, 15 чи 20 відсотків. Скажімо, Тернопільська область знаходиться за 200 км від кордону з Польщею. І на сьогодні зарплата у Польщі в 5 разів більша, ніж у нас. І якщо бізнес не буде стимулювати людей до праці в Україні, то втратимо навіть те, що маємо зараз. Тому іншого виходу, ніж збільшувати зарплату, бізнес не має.  

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували