Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Василь ГРАДОВИЙ: "Благородна праця на землі не терпить помилок, технологічних промахів, людського недбальства»

Скомороше, Звиняч, Косів, Ридодуби, Білобожниця, Біла, Угринь, Лосяч… Неозорі післяжнивні лани виграють неповторними осінніми барвами: десь виблискує зяб, десь укриті дорідною озиминою, десь наповнені потужним гулом сільськогосподарської техніки. Сьогодні це територія укрупненого Чортківського району і орендовані землі ПАП «Дзвін», яке очолює талановитий аграрій, заслужений працівник сільського господарства України, член президії ради сільгосппідприємств Тернопільської області, відомий у краї меценат, депутат Тернопільської обласної ради Василь Градовий.

Василь ГРАДОВИЙ: "Благородна праця на землі не терпить помилок, технологічних промахів, людського недбальства»

Скомороше, Звиняч, Косів, Ридодуби, Білобожниця, Біла, Угринь, Лосяч… Неозорі післяжнивні лани виграють неповторними осінніми барвами: десь виблискує зяб, десь укриті дорідною озиминою, десь наповнені потужним гулом сільськогосподарської техніки. Сьогодні це територія укрупненого Чортківського району і орендовані землі ПАП «Дзвін», яке очолює талановитий аграрій, заслужений працівник сільського господарства України, член президії ради сільгосппідприємств Тернопільської області, відомий у краї меценат, депутат Тернопільської обласної ради Василь Градовий.

4 тижні тому Джерело:

Підприємство на напруженому шляху завершення третього воєнного 2024-го року, а зараз  – збирання й транспортування цукристих, підготовки земельних угідь під майбутній врожай. 


І хоч метою нашого редакційного відрядження у ПАП «Дзвін» напередодні Дня працівників сільського господарства був репортаж із бурякового лану підприємства, в інтервʼю з директором Василем Градовим у його робочому кабінеті найперше почули слова шани, вдячності нашим захисникам за героїчні майже тисячу днів оборони країни! Слова подяки і привітання усім «дзвонівцям», які завдяки героїзму воїнів ЗСУ працюють задля  майбутнього своїх сімей, краю, підтримки армії й розвитку України. Без надійного тилу тримати фронт було б неможливо, ця істина – споконвічна.  


Принагідно співставили завдання та роль аграрного сектору і  ЗМІ: забезпечення населення продуктами харчування і публікації в медіа різноманітної суспільної інформації, особливо в умовах воєнного часу, що є немаловажним чинником. Адже головне в кожного – це дотримання достовірності ліній та векторів діяльності, тобто, як орати, сіяти, збирати чи  аналізувати, правдиво інформувати. 


Разом з командою 


  – Приміром, людина, яка не наближена до розуміння усіх перипетій аграрного сектору  та виробничих викликів,  у сільському господарстві може мати абстрактне і часом оманливе бачення, – каже Василь Степанович. – Тому я завжди дотримуюся позиції, що належно оцінювати діяльність нас, аграріїв, можуть лише колеги, партнери, фахівці цього спрямування. Ми працюємо не тільки напружено й складно фізично, а й щороку все вище піднімається щабель технологій, технічного обслуговування, є проблеми збуту сировини, досконалості потребує управління фінансовими і компʼютерними операціями, складність менеджменту, потреби людських ресурсів. І тільки за результатами вмілої організації виробництва є шанс отримати результат, бо масштаби «Дзвону», як для середнього сільськогосподарського підприємства, – об’ємні. 


Головне для мене впродовж уже 30 років керівництва – це  успішне вирішення аграрних питань, за це усьому колективу вельми вдячний. Але виокремити лише цей напрямок не можна, бо суспільство з різними викликами, вимогами та потребами малими чи великими, і треба вміти чути та підтримати кожного, завоювати довіру орендаря, виборця, спеціалістів чи працівників, тих, які усі роки поруч, чи молодої зміни, бо команда – найважливіше. 


 З проголошенням незалежності найбільшою проблемою виявилося те, що не було сформовано стратегії української державності. "Руський мір" у повній вседозволеності був у ВР, культурі, всюди, сприяв безпощадному руйнуванню країни і привів до війни. Тепер зрозуміло, що треба було будувати національну українську державу, у якій міцна, розвинена національна економіка. Бо коли нема  фінансового підґрунтя, то будувати, утримуючи ще й без рахунку всі чисельні щаблі влади дуже тяжко. Недалекоглядність державних мужів, повторення помилок впродовж століть… Останнє – та кількість зброї, якою Україна поступилася, яку розпродали та віддали, гарантувала б нині нашу стійку самостійність, але, на превеликий жаль, обернулося непередбачуваним. 

 
 – Чи є вихід з цього важкого становища і який, Василю Степановичу? 


 – Я, знаєте, з юних літ із когорти людей праці. Якщо відповісти дуже чітко – спочатку праці в найважчій галузі тваринництва, тепер – в аграрній загалом. Тут я добре розумію і знаю те, що роблю, як роблю чи маю робити. Бо це робота не одного сезону, це багатогранна будівнича праця на землі, довіреній тобі пайовиками і вона – у твоїх руках, на совісті та відповідальності. В суспільстві є завжди градація: я і люди, які працюють зі мною, обрали професії сільськогосподарського спрямування. Інші обрали структури, які функціонують на податках, оплачуваних у тому числі й аграріями. І для цього ми працюємо плідно, результативно, сплачуємо  до 50  мільйонів гривень податків щорічно. Але при цьому  ми не зіскакуємо з колії, не шукаємо інших шляхів, просто працюємо, бо ця робота – це вже життя кожного працівника. 


«Або робимо, або банкрутуємо» 


– У ПАП «Дзвін» – найсучасніша, технологічно складна сільськогосподарська техніка мирного спрямування для вирощування і збирання зернових, цукрових буряків, кормових та технічних культур. Незважаючи на те, що мобілізовано значну кількість механізаторів, водіїв, працівників ферми, підприємство успішно завершує хліборобський рік… 


– Які б не були обставини та погодні умови, від яких аграрії завжди залежні, є головна трудність – війна, тому все, що можемо, даємо на підтримку армії, спрямовуємо нашим захисникам. Тільки завдяки їм хлібороби мають можливість робити свою справу на полях, бо земля, як і країна, байдужості не прощає. Бойові підрозділи, які до нас звертаються, отримують необхідне. Є багато захисників, також із числа наших працівників та пайовиків, з потребами технічного та іншого забезпечення. Ми стараємося усіх задовільнити. Тому й працюємо з повною віддачею на своєму полі. 

 
 ПАП «Дзвін» має в обробітку 11 тисяч гектарів землі в 14 селах  чотирьох громад району, є чотири з половиною тисячі пайовиків, з якими укладені договори оренди. Пайовики чекають на виплати,  і ми не тільки зобов’язані, а й вчасно їх забезпечуємо. Отож, працювати мусимо, навантаження на працівників великі – один механізатор чи водій має в обслуговуванні кілька агрегатів. Люди не нарікають, розуміють: не маємо права перестати робити свою роботу вчасно та якісно. Бо недопустимо, щоб працівники, а це переважно мешканці наших сіл, залишилися без зарплати, пайовики – без орендної плати, а держава – без валютних надходжень від продажу продукції. Тому – працюємо і вирощуємо хліб, тримаємо стрій! Рук опускати не можна! 


 «Поле родить – душа радіє» 


– І хліб, і цукор, Василю Степановичу. ПАП «Дзвін» має в цьому році тисячу гектарів цукрових буряків. Це ж як треба шанувати цю не дуже популярну зараз серед аграріїв культуру, аби відводити під неї такі площі! 


 – З часу заснування ПАП «Дзвін» цукрові буряки сіємо щороку, ця технічна культура – частина польової сівозміни. Вся найсучасніша техніка і технології  вирощування, як, до прикладу, Конвізо Смарт, у нас випробувані, насіння KWS, яке вже роками використовуємо, вважаємо найкращим. У двох відділках – Звиняч та Ридодуби – завершили копання, зараз бурякозбиральні комплекси у Лосячі  відділку Бурдяківці-Лосяч на Борщівщині. І якщо на звиняцьких полях кожен гектар цукристих дав 950 центнерів з гектара, а на ридодубівських – 1100 центнерів, то як не радіти душі аграрія, як не дякувати трудівникам, які цілодобово задіяні у копанні! Уздовж твердих під’їзних доріг формуємо  в буквальному розумінні кілометрові кагати і, відповідно до графіку приймання цукрозаводу в Чорткові, по 1200-1300 тонн щодня відвантажуємо на переробку. У заводу графік та умови, які прийняті згідно з договором. Звичайно, серце болить, коли бачиш, як при гарній погоді під сонцем цукристі в кагатах втрачають вагу. Але проти сили графіку заводу – не попреш. Прикро, бо якось не по-господарському створений цей тандем пізньої осінньої пори – кагати та графіки? 
Дякувати Богу, що погодні умови цієї осені сприятливі, в тому числі й для підготовки грунту під майбутній врожай. Тут для нас також головне – ефективність. Використовуючи найсучасніші технології, маємо дуже досконалі агрегати найкращого світового зразка. Це технологія, яку далеко не кожен фермер у Євросоюзі сьогодні може собі дозволити. Принцип дуже простий: нарізання гребенів  та одночасне внесення в ґрунт поживних елементів. Навесні, використовуючи супутникову програму, залишиться тільки заробити насіння. 


 – У Білобожницькій громаді кажуть, що все гарне, створене для людей у селах, де ПАП «Дзвін» обробляє землі, зроблено завдяки Вам та Вашій родині… 


 – Я вдячний за таку високу оцінку усім людям. За довіру, розуміння, підтримку і витримку моєї вимогливості та строгості в роботі, їхню відданість і завше готовність до виконання завдань. Вдячний безмежно своїй найближчій рідній команді і опорі – дітям Василю, Тетяні і Марії, Христині, Олександру, Олегу (у Василя Степановича семеро прекрасних онуків! – ред.) – за безпосередню участь в діяльності «Дзвону» та взаєморозуміння! 


В кожному з 14 сіл, де ми орендуємо земельні паї, реконструйовано практично всі історичні пам’ятки, визначні духовні місця і споруди, облаштовано заклади освіти і соціальної сфери, дитячі садочки, надаємо сприяння парафіям та мистецьким колективам. Наш пріоритет – гідні умови праці для співробітників ПАП «Дзвін». Якісні вироби власної каменярні максимально використовуємо для благоустрою територій у селах та виробничих підрозділах підприємства. Звісно, на все це йдуть багатомільйонні вкладення, але маємо приємність жити серед створеної власними руками краси. 


Попри це, усім колективом свідомо стверджуємо: найбільша краса у житті – це мир, спокій в країні, повернення додому усіх захисників, щоби настала радість у сім’ях, які чекають своїх рідних. Допоможи нам у цьому, Боже, й благослови працівників, їхні родини й нашу Україну миром та Перемогою! 


Ганна МАКУХ 


Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

На світлинах: директор ПАП  «Дзвін» Василь Градовий; на відвантаженні цукрових буряків у відділку Ридодуби (зліва направо): Василь Градовий, механізатор Степан Дирко, завідуючий відділком Олександр Дудар, агроном  Борис Процків; Василь Градовий з керівником каменярні Назарієм Давибідою; зразки виробів каменярні; Василь Градовий з головним агрономом Іваном Дрибкою. 

 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Цибуля в лотку з-під яєць: тонкощі вирощування
Для вирощування на підвіконні цибулі на перо краще віддати перевагу пластиковим, не паперовим лоткам з-під яєць.
1 година тому
Скільки годин треба спати, щоб схуднути
Медики наголосили, якщо ви хочете схуднути, вам потрібно перестати економити на сні, адже він заряджає розумові та фізичні батареї, а також дуже допомагає у регулюванні ваги.
2 години тому
Крім «тисячі Зеленського» українцям роздадуть ще по 908 гривень… Для чого
Одночасно з програмою «Зимова єПідтримка», що надає громадянам України 1000 гривень одноразової допомоги, Кабінет Міністрів України запускає програму, в межах якої громадяни отримають 908 гривень на купівлю українських книг.
4 години тому
П'ятниця 13-те: чому цей день вважають нещасливим?
П'ятниця 13-те вважається нещасливим днем через історичні події, скандинавську міфологію, місячний календар та релігійні традиції. У різних країнах існують свої забобони, пов'язані з цією датою, такі як уникання числа 13, скасування подій та звичаїв, пов'язаних з прикметами. Чому ж п'ятницю 13-того числа вважають нещасливим днем?
4 години тому
Де придбати і скільки коштує новорічна ялинка в Тернополі
У Тернополі з 2 грудня триває продаж новорічних ялинок. Цьогоріч є 12 спеціалізованих місць, де можна придбати новорічні дерева. Як розповів виконувач обов’язків головного лісничого філії «Кременецьке лісове господарство» Вадим Читкайло, новорічні дерева можна придбати в Тернопільському лісництві.
5 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023 - 2024
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.