Цього дня кожен акорд, кожен перебір струн стає своєрідним мостом між минулим і сьогоденням, між тихими шепотами кобзарів і сучасними інтерпретаціями, розкриваючи всю глибину української душі, серце Вкраїни – дзвінке й стоголосе…  

У Тернопільській музичній школі №2 уже 27 років звучить бандура під руками старшої викладачки Неоніли Іваноньків. Вона не лише навчає дітей грі на цьому унікальному інструменті, а й передає їм любов до української культури, якою сама живе з дитинства. 

Ще змалку, як каже бандуристка, відчувала, що саме цей інструмент близький її серцю. Після закінчення Львівської музичної академії повернулася у рідну школу – ту саму, де колись навчалася, і відтоді працює тут викладачкою. Втім, шлях у музиці не завжди був легким. 

«У моєму житті був такий темний період, коли бандура опинилася в шафі. Я гадала, що закінчилася тоді моя концертна діяльність, змінюватиму професію. І коли минуло три роки, відчинивши шафу, я зробила кілька акордів. Пішов такий прилив, такий тембр, які повернули мене до життя. Я зрозуміла, що цей інструмент повинен бути зі мною до кінця моїх днів», – ділиться бандуристка. 

Неоніла Іваноньків також видала дві збірки «Авторські твори та аранжування для ансамблю бандуристів». Серед композицій є  її власні пісні «Доля» та «Балада про українську пісню». Їх бандуристка написала як підсумок творчої діяльності свого першого тріо «Оріана», у якому колись брала участь, пише Терен.

«Так склалося, що, коли почалася пандемія коронавірусу, в мене з’явився час видати свої збірники аранжувань для бандури. Також є мій авторський твір – це пісня «Доля», і відповідно однойменна назва збірників «Доля» – про маму, про мою долю. Напевно, генетично ми українці несемо свій код, і бандура такий код нашої нації», – каже Неоніла Іваноньків.  

При музичній школі також діє ансамбль бандуристів «Мотанка», який об’єднує учнів із 4-го по 8-мі класи.  

«Ансамбль бандуристів є неодноразовим лауреатом всеукраїнських та обласних конкурсів. Також бере активну участь у житті школи і концертній діяльності міста. Кожен учень в музичній школі займається на індивідуальних заняттях, а ансамбль бандуристів – це групове заняття. У ньому 15 дітей, які разом грають і співають», – каже викладачка музичної школи №2, керівниця ансамблю «Мотанка» Марія Маличок. 

Крім ансамблю, при школі діє і тріо бандуристів. Колектив активно виступає на концертах, а вже цього року започаткує нову мистецьку подію. 
«Дирекція попросила проявити ініціативу і створити тріо бандуристок. Ми називаємося «Вельвет фольк», функціонуємо при школі, організовуємо концертні виступи. Цьогоріч у нашій школі відбудеться чудове дійство – ми започатковуємо перший обласний конкурс бандурного мистецтва «Різдво з бандурою». Чекаємо юних бандуристів із усієї області до нас на коляди і щедрівки», – каже Неоніла Іваноньків. 

Бандура є символом української історії, культури, традицій. Тому дуже важливо вчитися грі на цьому інструменті та популяризувати його, наголошують викладачі та учні музичної школи.  

Христина РОГАЧ 

Світлина Руслана ЖИРОВА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували