Проте, за цією привабливою картиною ховається і темна сторона – різке зростання кількості травм серед дітей і молоді. Лікарі КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» бʼють на сполох, адже дедалі частіше до них потрапляють юні пацієнти з наслідками падінь та дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних саме з цією технікою.  

Статистика свідчить про тривожний перелік ушкоджень: від банальних забоїв і саден після падіння на асфальт до серйозних переломів кінцівок (передпліччя, гомілки, ключиці), болючих вивихів і розтягнень суглобів. Особливо загрозливими є черепно-мозкові травми – струси мозку та забої, які можуть мати непередбачувані наслідки для розвитку дитини, а також травми обличчя та щелепно-лицьової ділянки. У найгірших випадках, зіткнення з автомобілями чи нерухомими перешкодами призводять до тяжких поєднаних травм, що потребують тривалого лікування, складних хірургічних втручань і багатомісячної реабілітації.  

На жаль, батьки та самі підлітки часто не усвідомлюють усіх ризиків, що стоять за відчуттям швидкості. Основні причини такого високого травматизму криються у кількох аспектах. По-перше, більшість дітей нехтує захисним спорядженням: шоломи, налокітники та наколінники залишаються вдома або взагалі відсутні. По-друге, бракує батьківського контролю – підлітки користуються транспортом без нагляду дорослих, що призводить до порушення правил дорожнього руху: виїзд на проїзну частину, рух у темний час доби без світловідбивних елементів і перевищення швидкості. По-третє, недосвідченість самих дітей. Керування електросамокатом чи мотоциклом вимагає швидкої реакції та вміння прогнозувати ситуацію на дорозі, чого часто бракує юним водіям. І, нарешті, використання техніки, що не відповідає віку: потужні мотоцикли та електросамокати, розраховані на дорослих, нерідко опиняються в руках 12–14-річних підлітків.  

Лікарі наголошують: більшості цих травм можна запобігти, дотримуючись простих, але життєво необхідних правил. Захисне спорядження – це не просто рекомендація, а обов’язкова умова: шолом знижує ризик тяжкої черепно-мозкової травми на 70%, а наколінники та налокітники допомагають уникнути переломів і порізів. Важливим є й освітній аспект: батьки та вчителі повинні проводити бесіди з підлітками про правила дорожнього руху та наслідки їх порушення. Керування мотоциклом чи скутером має починатися лише з досягнення дозволеного віку та наявності відповідних прав. Катання слід організовувати у спеціально відведених місцях – парках і майданчиках, уникаючи жвавих вулиць. Не менш важливим є технічний стан транспорту: справні гальма, освітлення та правильний тиск у колесах – запорука безпечної поїздки. І, звичайно, особистий приклад дорослих: якщо батьки самі користуються захисним спорядженням і дотримуються правил, дитина сприймає це як норму.  
Місія медичного закладу – здоров’я дітей. Кожна травма, яку лікарі лікують, – це не лише медичний випадок, а й урок для оточення. Тому лікарі закликають батьків, педагогів і самих дітей пам’ятати про безпеку! Адже найголовніше – це життя та здоровʼя. 

На світлині: лікар-нейрохірург вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент Петро ГУДАК; завідувач анестезіологічним дитячим відділенням із ліжками для інтенсивної терапії з виїзною консультативно-педіатричною бригадою невідкладної допомоги Богдан КРИНИЦЬКИЙ; дитячий лікар-ортопед-травматолог Сергій ЖУК. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували