Об’єднувалися  переважно  на  імпрезах та урочистих заходах з   нагоди українських  свят, на які запрошували китайських друзів, поширювали інформацію про Україну і збирали  благодійну допомогу для воїнів АТО. 

Українська громада Китаю  CUP (Creative Ukrainian People) – «Креативні українські люди», створена з початком великої  війни,  передала понад  7 млн грн на допомогу Україні. Нині, як розповідає волонтерка команди Світлана Дзюма-Чан,  активісти  завершують  масштабний збір  340 тис. грн на евакуаційну автівку.  Збір і розіграш  лотереї  відбувається  як в Україні, так і в Китаї. 

 
– Паралельно ведемо збір для бойових бригад, – каже Світлана. – Наша колега з Львівщини  Тетяна Кузьмич нині з робочою поїздкою на Сході України, де служить її чоловік. Прихопила передачі  і  для наших кременецьких  захисників. 

Світлана після закінчення музичного відділення  Кременецького  обласного гуманітарно-педагогічного інституту працювала артисткою балету  у Тернопільській обласній філармонії: кілька років танцювала в ансамблі «Надзбручанка», потім – у «Веселих галичанах». Свого часу підписала контракт і  танцювала в одному з колективів  Кореї. Планувала повернутися додому, але випала нагода побувати в Китаї. Там і зустріла свою долю. Чоловік, за словами Світлани,  «європейський» китаєць, відкритий до усього нового.  Сім’я має Михайлика та Іванку, які розмовляють вдома лише українською.   

– Мої діти далеко від війни, але Михайлик з Іванкою  знають  всі новини, знають  про Полтаву, Львів, Суми, Дніпро, Запоріжжя, Харків. До Дня Незалежності України син декламував вірш  Володимира Сосюри «Любіть Україну!». Тисячі переглядів! А вітання з днем народження Іванки  стало для нас збором донатів для потреб ЗСУ.  

Світлана каже, що дуже сумує за Україною. До війни їздили щороку. Михайлик  якось назбирав грошей із кишенькових витрат, щоб купити квиток до України. Але не так просто потрапити на батьківщину з дітьми.  

– Коли  російська армія атакувала  мирні міста України, я так плакала, що чоловік не знав, що  робити. А потім зібрала себе і вирішила:  буду  допомагати звідси, – схвильовано розповідає Світлана.  

У соцмережах родина є учасником групи українсько-китайських сімей.  І хоч всі розкидані по різних куточках великої держави, доволі згуртовані й товаришують. Дівчата-активістки  Оксана Герасименко та Аня Целухіна заснували волонтерську команду. Шукали активних людей, тож запросили до себе Світлану. Під час першого заходу зібрали майже  350 тис. грн.  Згодом команда стала підтримувати всіх, хто до них звертався, долучатися до будь-яких благодійних ініціатив, зокрема  й до зборів коштів на Збройні сили України. Світлана Дзюма-Чан  переважно адмініструє фінансові збори та займається організаційними питаннями. Інші обов’язки розділені ще між понад десятком активних  українок. 

Світлана розповідає, що її  команда співпрацює з багатьма волонтерами, спонсорують пальне для поїздок у «гарячі» точки.  Коли кременчанка, журналістка Зоя  Карпюк із  волонтерським рухом   «Єднаймося, небайдужі»  збирала кошти для Валерія Брилкіна, земляка з села Жолоби, який  перебував на Харківському напрямку, був лот і від Світлани – прикраса зі слонової кістки, яку зробив власноручно її китайський  друг.   

– З крайніх  зборів, пригадую, наші військові просили зарядні станції, дрони, авто, тепловізори. На зустрічі з консулами європейських країн, куди  організацію запросили  у числі волонтерів, ми  символічно розіграли серед учасників наших активних груп браслет «Азовсталь». Вдалось отримати за нього аж  понад 80 тисяч гривень. Гроші пішли на потреби ЗСУ, – каже волонтерка. 

Останнім часом Світлана Дзюма-Чан займалася масштабним замовленням на 100 подарункових боксів із українською символікою. Все пакувала самостійно. За бокси команда CUP зібрала 140 тисяч гривень, які передали  військовим і на потреби цивільних у Херсоні. Землячка  каже, щоразу по-іншому бачить понівечену рідну землю, застиглий біль в очах людей. У волонтерки з’явилися рядки, які  беруть за живе, спонукають рухатися, не зупинятися, залучати людей до допомоги захисникам:  

– Люди, не звикайте до цього пекла, не заплющуйте очі на страждання. Це виклик для всіх нас, це наша відповідальність, – закликає Світлана Дзюма-Чан. 

Щастя має нині особливий смак, вважає моя співрозмовниця.  Це не про матеріальні речі, які часто сприймаються як символ успіху. Це щось набагато глибше і простіше. Це обійми, які зігрівають душу, відчуття єдності. І вона насправді щаслива  людина, бо має це все і вміє  цінувати прості речі – те, що має.  

– Стану щасливішою, коли не буде  русні на цій планеті, – каже. –  Тому і збираю донати від щасливих  для допомоги мужнім. 

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» 
м. Вейфан (провінція Шандун, Китай)  

На світлині: Світлана Дзюма-Чан  із почесним громадянином Тернополя, оборонцем Маріуполя,  кавалером ордена «За мужність» II  та III ступенів Михайлом Діановим.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували