Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Андрій БАРАН: «Амбітні плани будуємо на твердій вірі у Перемогу»

Першими днями Нового року ми зустрілися з генеральним директором компанії «Агропродсервіс» Андрієм Бараном і попросили його поділитися думками про сьогодення і завтрашній день підприємства в умовах воєнного часу.

Андрій БАРАН: «Амбітні плани будуємо на твердій вірі у Перемогу»

Першими днями Нового року ми зустрілися з генеральним директором компанії «Агропродсервіс» Андрієм Бараном і попросили його поділитися думками про сьогодення і завтрашній день підприємства в умовах воєнного часу.

2 роки тому Джерело:

– Андрію Степановичу, після нещодавньої зустрічі керівництва компанії «Агропродсервіс» із механізаторами і тваринниками у Настасові, я чув позитивні відгуки від багатьох співрозмовників. Як виникла така гарна ідея спілкування з виробничими колективами? 


– Напередодні Різдва Христового та Нового року ми вирішили провести зустрічі з колективами виробничих підрозділів компанії, до яких залучили максимальну кількість осіб. Основна мета – подякувати їм за сумлінну працю, адже розуміємо, що найбільшою цінністю в «Агропродсервісі» є люди. З огляду на те, що в країні триває війна і тому неможливо зібрати весь колектив під одним дахом, нереально це ще й тому, що  у компанії понад 2,5 тисячі працівників, вирішили зустрічатися з людьми безпосередньо у підрозділах. Основний тур зустрічей завершили до Нового року. Залишилося відвідати ще два колективи: Тернопільського м’ясокомбінату і мережі магазинів «Студія м’яса», оскільки у них напередодні Нового року були своєрідні «жнива». 


Проводили по 5–6 зустрічей на день і були приємно вражені під час таких спілкувань. Серед іншого люди хочуть почути і добре слово подяки за свою працю. Ми ж прагнули оцінити і розповісти про їхній внесок у розвиток компанії, причетність до вагомих здобутків, загальних показників і результатів «Агропродсервісу». А головним показником та святою справою для всіх нас є сплата податків і допомога нашим збройним силам. До речі, загалом у компанії за 2023 рік сплачено майже 400 мільйонів гривень податків, і в цьому, власне, є внесок кожного працівника. Адже за цим – вагомий урожай у рослинницькій галузі, десятки тисяч кілограмів молока та потужне виробництво м’яса. Все це сумлінна праця наших керівників і спеціалістів. У цьому і полягав наш основний посил людям під час зустрічей. Основне для нас – вселити агропродсервісівцям віру, що компанія навіть у такі складні часи не зупиняється на досягнутому, інвестує у  подальший розвиток виробництва, створюючи тим самим нові виробництва, робочі місця і гарантуючи їм стабільну зарплату. Тим самим демонструємо, що віримо в нашу країну, збройні сили і в перемогу над ворогом.  
Вважаю, що згадувані Вами зустрічі вдалися, ми подякували людям і вони зрозуміли, куди рухається компанія, які у неї цілі та стратегія.  


– Після завершення 2023 року логічно було б підбити підсумки виробничої діяльності компанії… 


– На зустрічах із виробничими колективами ми саме про це говорили, аби вони розуміли внесок  компанії в економіку країни. До речі, цими днями, коли триває обговорення проєкту Закону про мобілізацію, Президент України наголосив на важливості сплати податків, оскільки нині шість платників податків утримують одного воїна. Гадаю, що ми це робимо сумлінно. Я вже озвучив суму сплачених компанією податків. Окрім податків, ми надали прямої допомоги нашим військовим у різних формах на понад 35 мільйонів гривень. Це закупівля автомобілів, обладнання і допомога через благодійний фонд «Покрова». Ця робота продовжується щоденно, бо вважаємо це своїм першочерговим обов’язком. 


Якщо ж говорити про виробничі підсумки, то минулий рік загалом був сприятливим, особливо для рослинництва. Ми отримали найвищі врожаї за всю історію компанії. Озимої пшениці – понад 8 тонн із гектара, цукрових буряків – понад 700 центнерів із гектара. 22,5 відсотка валового збору солодких коренів в області – це цукрові буряки, вирощені в «Агропродсервісі». Непогано зародили й технічні культури. Урожайність ріпаку – понад 4 тонни з гектара, сої, соняшнику – понад 3,5 тонни з гектара.  Кукурудза видала майже 13 тонн із гектара у сухому зерні. 


На жаль, проблеми, які існують з логістикою, з реалізацією зернових, низькими цінами на продукцію, ніде не поділися. Але нас виручає багатогалузевість компанії. Майже 60 відсотків вирощених зернових із поля переробляємо на комбікорми на власному заводі для свинарства, скотарства і птахівництва. Тільки минулого року виготовлено 110 тисяч тонн комбікормів. 


У підсумку тваринництво забезпечує левову частку прибутків компанії.  


Основною галуззю залишається свинарство. Торік реалізовано майже 27 тисяч тонн м’яса у живій вазі. Нарощуємо темпи у молочно-м’ясному скотарстві. Минулого року продано 47 тисяч тонн молока. Для порівняння: у 2021 році було 22 тисячі тонн, у 2022-му – 33,8 тис. тонн.  


А буквально днями отримали приємну звістку, що «Агропродсервіс» – на 2–3 місці в Україні з валового виробництва молока. Досить сказати, що компанія щоденно продає понад 130 тонн молока.  


– Які головні економічні орієнтири керівництво компанії закладає на нинішній рік? 


– Передусім плануємо розвивати свинарство. Цього року у планах збудувати ще два тваринницькі відгодівельні комплекси. Щодо виробництва молока, то прагнемо наприкінці 2024 року отримувати його в межах 175 тонн за день, а то й більше. Адже молочно-товарна ферма у Денисові запрацює на повну потужність, очікуємо, що джерсейська ферма в Урмані продаватиме 12–13 тонн молока, а в перспективі – до 20 тонн щоденно. Цього року заплановано введення в експлуатацію молочно-товарної ферми у Великому Ходачкові на тисячу голів худоби. Загалом динаміку розвитку продовжимо у всьому тваринництві. Важливою сферою залишається птахівництво. Потужності бройлера нині становлять 300 тисяч голів і майже 40 тисяч індиків. Торік реалізовано 4,7 тисяч тонн м’яса птиці. Кількість бройлерів плануємо розширити ще на 50 відсотків. 


Хочу відзначити, що наш комбікормовий завод нині вичерпує свої потенційні можливості. У перспективі – підготовка до будівництва нового сучасного автоматизованого заводу, з потужністю виробництва тисячі тонн комбікормів за добу. А це переробка, додана вартість і нові робочі місця. 


Розуміючи складну ситуацію в енергетиці, працюємо над впровадженням зеленої енергетики. У планах – проєкт на 2,3 мВт сонячної електростанції на дахах Тернопільського м’ясокомбінату. Встановимо також сонячну електростанцію на фермі у Денисові, у розробці проєкт спорудження біогазової станції на 3 мВт у селі Настасів. У нас є для цього достатньо органічної сировини, а на її основі можемо отримувати якісні добрива і забезпечувати «Агропродсервіс» електроенергією. Плани амбітні, потрібно шукати кредитні ресурси, адже це розвиток компанії. 


Вінцем нашої виробничої діяльності є переробка, мережа магазинів «Студія м’яса». Нині виникає потреба замінювати частину обладнання м’ясокомбінату. Цьогоріч  плануємо серйозну модернізацію цього підприємства, щоби  забезпечити споживачів якісною продукцією. Водночас розвиватимемо власну торговельну мережу, аби максимальну кількість продукції доставляти до покупців.  


З інших планів – будівництво сироварні у Великому Ходачкові. Вироблятимемо сир, перероблятимемо частину молока. Звісно, плани великі, амбітні, але саме нарощуванням виробництва, сумлінною сплатою податків, хочемо продемонструвати, що ми віримо у перемогу ЗСУ, у щасливе майбутнє України. 


Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Українські заводи виробили 700 тис. тонн цукру
Станом на початок листопада в Україні вироблено 700 тис. тонн цукру. Це на 110 тис тонн менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це у Телеграм-каналі повідомляє пресслужба Асоціації «Укрцукор».
3 години тому
Короновані словом: серед переможців Міжнародного літературного конкурсу є і тернополяни
Нагадаємо, ідея конкурсу «Коронація слова» виникла в середині 1990-их років, коли засновники Тетяна та Юрій Логуші шукали романи українських письменників до читання в київських книгарнях. Окрім маси залежаного соцреалізму, цікаве не часто траплялося і вони були змушені або повторно перечитувати класиків, або вибирати іноземних письменників, або...
3 години тому
Українці Хорватії видали геніальний «Щедрик»
Українська громада Республіки Хорватія випустила двомовний українсько-хорватський збірник самобутніх оригінальних композицій Миколи Леонтовича «Щедрик, Ščedryk». Авторка, упорядниця книжки – народна артистка України, примадонна Хорватського національного театру імені Івана Зайца в Рієці, засновниця й очільниця Українського культурно-просвітнього товариства «Дніпро» – Рієка Ольга Камінська.
4 години тому
Чому лікарі не радять їсти суп на вечерю
Суп на вечерю здається легкою, корисною та дієтичною стравою. Багато хто вважає, що тарілка гарячого бульйону допоможе не переїсти, поліпшить травлення й забезпечить спокійний сон. Проте гастроентерологи мають іншу думку, є щонайменше три вагомі причини, чому варто відмовитися від супу ввечері.
4 години тому
Як обрізати виноград у листопаді, щоб отримати рекордний урожай
Листопад — найкращий час для осінньої обрізки винограду. Коли листя вже опало, а сокорух у лозі припинився, лози добре видно, і можна правильно сформувати кущ, заклавши основу майбутнього врожаю. Головне — не поспішати й дотримуватись кількох простих правил.
4 години тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.