«Мене це дуже сильно зачепило» 

Блог вона почала вести ще на третьому курсі Полтавської державної аграрної академії, де навчалася на технолога виробництва і переробки продукції тваринництва. Перші відео були короткими сценками. Даша сама грала Одарку та Миколу, переодягалася і вигадувала побутові сюжети. 
«В мене за короткий час вже були по десять тисяч переглядів, до двох тисяч підписників. І це все, звісно, потрапляло моїм однокурсникам, знайомим з університету. Трішки були такі насмішки з мене. І мене це дуже сильно зачепило, я зламалася», – пригадує блогерка. 

Даша припинила вести сторінки. Але через кілька років вирішила спробувати знову. Це був 2021-й, тривало дистанційне навчання, і вона повернулася додому, у село. 

«Гадаю: треба ще спробувати. От якщо зараз не вийде, то все, я більше ніколи не буду знімати. Мені це просто дуже сильно подобається, я цим «горю», – розповідає вона. 

Цього разу Даша вирішила не вигадувати образ для камери, а показувати себе такою, якою була щодня. 

Без ідеальної картинки 

Тоді в соцмережах особливо популярною була ідея красивого, майже бездоганного життя в кадрі. Даша вагалася, чи сподобається людям її звичайна сільська реальність. 

«Взагалі була така тенденція – ідеальна картинка: ідеальна зовнішність, гарно одягнена, з макіяжем і все подібне. В мене цього не було. Я дуже сильно вагалася і хвилювалася. Це, знаєте, для мене був виклик – показати себе справжньою, такою, як я ходжу вдома», – згадує вона. 

Так у блозі з’явилися звичайні сільські будні. Даша готувала, працювала по господарству, ходила до магазину, показувала город і тварин. Окрему увагу глядачів привернула конячка. Відео з нею набирали багато переглядів, а користувачі навіть почали використовувати звуки з роликів Даші у власних відео. Приблизно за пів року її аудиторія почала стрімко зростати. 

«Даша, їдь у село!» 

Згодом у житті блогерки з’явилися «МастерШеф», телевізійні проєкти, заміжжя, народження доньки. Вона переїхала спочатку до Полтави, а потім до Києва. Адаптація до міста виявилася непростою. 

«Мені було дуже важко, тому що село для мене – це дуже комфортна обстановка. Я там почуваюся вдома. І мені набагато легше вести блог, ніж у місті», – каже Даша. 

У місті доводилося не лише звикати до нового життя, а й шукати теми для відео. Та з часом ситуація змінилася. У Даші з’явилася донька, сімейне життя стало важливою частиною її контенту. 

Дівчинку мама виховує разом із чоловіком, без няні. Донька змалечку поруч із нею і поступово сама стала частиною маминих буднів. 
«Моя дитина з першого місяця залучена до всього того, що роблю я. Готує зі мною, в селі також. Я їй показувала тваринок, усе. І вона дуже  любить тварин, село», – розповідає блогерка. 

Сільський контент, до речі, нікуди не зник. Навпаки, його часто просять повернути самі підписники. 
«Мій сільський контент подобається людям. Коли я довго перебуваю в місті, вони говорять: «Даша, їдь у село, будь ласка». Я знаю, їм це подобається, і мені теж. Там моя душа». 

Повертає рецепти 

Однією з постійних тем блогу Даші була кухня. Нині вона знову повертається до рецептів, хоча з маленькою дитиною часу на приготування, зйомку та монтаж стало значно менше. 

«В якийсь період часу я дитину поставила на перше місце, я займалася нею. І кулінарні мої відео, рецепти, вони дуже рідко виходили. Тому тепер, можна так сказати, я їх повертаю в свій блог». 

Серед улюблених страв називає просту домашню їжу – борщ, вареники на пару, відбивні, які особливо смачно готує мама. Раніше Даша любила смажене сало з огірками, але тепер вирішила поступово відмовлятися від свинини. 

До хейту теж звикла 

Популярність принесла не лише прихильників. Чим більшою ставала аудиторія, тим більше з’являлося негативних коментарів. Дашу критикують за зовнішність, манеру говорити, окремі слова. Її сторінки також неодноразово блокували, тому деякі доводилося створювати заново. 
Окремою темою став її полтавський суржик. 

«До 2022 року людям подобався мій суржик, полтавський… наш. Тому що я розмовляла так як вдома. Тепер усі стали дуже правильні, і за будь-яке слово мене починають хейтити», – говорить Даша. 

Та тепер негативні коментарі сприймає спокійніше. 

«Спочатку мені було важкувато, але я звикла до цього. Навіть зрозуміла для себе те, що хейтери – це ті люди, які тебе найбільше люблять. Тому що вони найактивніші, вони не пропустять жодного твого відео, жодного фото і жодної історії». 

Будинок, якого більше немає 

Є в житті Даші й історія, про яку говорити значно важче. Будинок у Полтаві, де народилася її донька і де родина прожила важливі для себе роки, був зруйнований російською ракетою. Пошкоджені були й сусідні будинки. На щастя, люди не постраждали. Відновити оселю неможливо… 

Після цього родина на певний час поїхала до Греції, де живуть родичі чоловіка. Але залишатися за кордоном не планує. 

«Я не знаю, що буде далі, але поки що ми живемо в Україні», – говорить вона. 

Нині Даша Євтух продовжує знімати і в місті, і в селі. А в основі її блогу й досі те, з чого все почалося: звичайне життя без прикрас – дитина поруч, домашні справи, сільська кухня, тварини, поїздки додому і те, що відбувається навколо. А ще Дарія була просто зачарована Тернопіллям і з радістю розповіла про наш край у своїй «сторіз». 

Зоряна ДЕРКАЧ 

Світлина Дмитра ЮРАСА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували