Головна небезпека полягає в тому, що кісткова тканина, позбавлена звичного жувального навантаження, поступово починає розсмоктуватися, втрачаючи свій об’єм. Як застерігає стоматолог-хірург та імплантолог Тарас Костів, чим довше людина зволікає з відновленням втраченого зуба, тим вищою стає ймовірність того, що перед імплантацією доведеться проводити складне й дороге нарощування кістки. Природний зуб утримується в лунці періодонтальною зв’язкою, яка працює як амортизатор, поглинаючи удари під час їди. Імпланти ж вживлюються безпосередньо в кістку, тому вибір матеріалу має вирішальне значення для успішного результату. 

Титанові імпланти є найвивченішими та найнадійнішими; вони мають високу біосумісність і здатність до остеоінтеграції – фактичного зрощення з тканинами організму. Завдяки своїй міцності вони ідеально підходять для жувальної групи зубів, де навантаження є максимальним. Натомість цирконієві імпланти виготовляють із білої кераміки, що робить їх ідеальним рішенням для зони усмішки. Це особливо актуально для пацієнтів із тонкою слизовою оболонкою, де металевий колір титану може просвічувати крізь ясна. Проте встановлення цирконієвих конструкцій вимагає значного об’єму щільної кістки. Якщо її бракує через тривалу відсутність зуба або запальні процеси, лікарі проводять додаткові операції, такі як синус-ліфтинг або остеопластика, щоб створити надійну основу для майбутньої конструкції. 

Варто пам’ятати, що порожнеча в зубному ряду змушує сусідні зуби зміщуватися, що призводить до порушення прикусу та деформації всієї щелепи. Часто причиною втрати навіть здорових зубів стає пародонтит – запалення тканин, що виникає через накопичення бактеріального нальоту та нехтування гігієною. Щоб не дати бактеріям шансу, зуби потрібно чистити двічі на день із використанням міжзубних йоржиків і нитки, а кожні пів року проходити професійну гігієну у клініці.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували