У зміцненні тилу чи не найвагоміша частка аграрного сектору. Завдяки хліборобам, держава отримує валютні надходження від реалізованої на експорт продукції, агропідприємства –  змогу працювати, не зупинятися у розвитку. Про цьогорічні виклики для аграріїв, попередні підсумки року в сільськогосподарському виробництві ми цікавилася, перебуваючи у ПАП «Аркадія» на Гусятинщині, яке очолює заслужений працівник сільського господарства України, голова обласної ради об’єднання сільгосппідприємств Микола ПИЛИПІВ. 

Спілкуючись із Миколою Івановичем про економіку агропідприємства, висновок відомого господарника про рік, що минає, почули вже на початку розмови. Рік складний, працювати доводилося в умовах воєнного часу, але темпи роботи у жодній галузі не знизилися. Якщо мовити про продуктивність, то врожайність збереглася  і стабілізувалася на рівні останніх п’яти років, чимало зроблено для оновлення матеріально–технічної бази. Збудували, а правильніше сказати реконструювали елеватор в Оленівці, додали в експлуатацію ще два «силоси» на 9 тисяч  тонн зерна, замінили транспортну систему, придбали і встановили нову зерносушарню італійського виробництва. До речі, аналогічна зерносушарня вже три роки працює у відділені села Товсте. 

Цього року здійснили благоустрій довкола згаданого елеватора, придбали дві вантажівки «Сканія», трактор марки Джон Дір нової модифікації «Р-380», бо якщо не оновлювати техніку, перспективи у роботі не буде, каже Микола Іванович. 

Технологічні рішення з акцентом на органіку 

За словами директора «Аркадії», у господарстві прийняли важливі технологічні рішення, передусім це стосується рослинництва. Змінили підхід до живлення рослин, поступово збільшують внесення органіки на полях. Щороку на 30 відсотках земельних угідь вносять компости з органічних добрив зі свинячого гною та придбаного пташиного посліду. У діючій речовині, якщо «перевести» у міндобриво, це приблизно дорівнює 3 центнерам нітроамофоски на гектар. Цього цілком достатньо для внесення в грунт під такі культури як пшениця, ячмінь, кукурудза і горох, а вже цукрові буряки потребують набагато більшого живлення.  

– Щодо згадуваних культур, ми справляємося і вважаємо, що це для господарства недорого, – розповідає Микола Пилипів. – Отримали і відповідну врожайність – пшениці понад  9 т/га, ячменю – 7,5 т/га, кукурудзи – 11,5 т/га у заліку. Горох не особливо потішив. А от щодо цукристих, то маємо врожайність рекордну – 79 т/га. До того у нас стабільною була врожайність цієї культури в межах до 68 т/га. 

Цей рік для цукрових буряків особливий. У господарстві прорахували, що затратили до 90 тис. грн на кожен гектар, що на 20 тис. грн більше, ніж попереднього року. Водночас нинішня ціна на цукор порівняно з минулим роком на 10 тис. грн менша на кожному гектарі. 

У ПАП «Аркадія» солодкі корені традиційно сіють упродовж двадцяти років на площі 600 гектарів. У сівозміні це дає змогу повертатися на цю площу через 5–7 років, оскільки ця культура «забирає» з ґрунту багато поживних речовин, та й від хвороб потрібно її убезпечити. Нині вирощування цукристих створює нові виклики і хоча для цього у господарстві є вся необхідна техніка, хвилює те, що немає прогнозованого ринку цукру. Ціни на продукцію знизилися і невідомо, чи будуть прийнятними. Отож площу під майбутні цукрові буряки вже виорали, але добрива поки що не вносили. Вичікують як вирішуватиметься цінова політика на рівні держави. У Європейському Союзі «відхрещуються» від українського цукру, з африканських і азійських ринків позитивних новин не чути. «Тож виникає запитання, чи буде змога його реалізовувати?», – резонно запитує головний агроном господарства Ярослав Максимів. 

У розмові керівник ПАП «Аркадії» звернув увагу на проблему якісного насіння солодких коренів. Його у господарстві закуповують в іноземних компаній. І якщо донедавна, впродовж п’яти років постійно отримували показник цукристості понад 18%, отже, мали більший вихід цукру з кожного гектара, то цього року він на рівні 17,5 відсотка. Напрошується висновок, що насіннєві компанії належно не доробляють насіння і тому цукрові буряки не дають доброї цукристості. 

– А загалом, – продовжує Микола Іванович, – урожай цього року вчасно зібрали, повиорювали земельні площі, нині в хорошому стані озимі пшениця і ріпак. Стосовно яблуневого саду, який займає у господарстві 60 гектарів, то в ньому 60 відсотків саджанців уже замінили імпортними, врожай яблук зберігають у фруктосховищі, реалізовувати їх розпочнуть з лютого наступного року. 

У тваринництві замкнутий цикл виробництва 

Тваринницька галузь господарства завжди має свої особливі виклики. Тут утримують 353 свиноматки з повним виробничим циклом поголів’я і, як розповів головний зоотехнік Володимир Майстер, ферма працює у закритому режимі, аби убезпечити поголів’я від хвороб, передусім африканської чуми. Ця хвороба впливає як на технологічний процес, так і на ціну продукції, умови праці. Після того, як придбане поголів’я пройшло карантин, у свинарстві працюють над забезпеченням гібриду свиней Ф1 і отримують трьохпорідний м’ясний гібрид, у якій присутня данська генетика і генетика РІС. 

Африканська чума роками мобілізує тваринників на прийняття всіх заходів біобезпеки, функціонує дезинфікувальна рамка, усі транспортні засоби, які приїжджають на територію агропідприємства, проходять обробку дезрозчинами. Працює санпропускник, у якому передбачено весь комплекс біобезпеки для працівників, аби  уникнути ризиків на виробництві. 

Щодо продуктивності, то показники на рівні минулого року. Був період, коли ціни на продукцію дещо підвищилися, порівняно з 2024 роком, а потім почалося коливання  цін на ринку. І це не тільки загальноукраїнський виклик. 

– Почастішали вимкнення електроенергії, тому використовуємо у таких випадках дизель-генератори. А це негативно впливає на собівартість продукції, – говорить Володимир Олександрович. – У нас розроблено проєктну документацію на ще один майданчик, де плануємо облаштувати замкнений цикл виробництва свинини. Але через згадані тенденції на ринку цей процес призупинили». 

– Якщо говорити про стан господарства, – продовжує директор ПАП «Аркадія» Микола Пилипів, –  то навіть в умовах війни, завдяки хліборобській мудрості, багатолітньому досвіду і освоєнню новітніх технологій  даємо собі раду. Дякуємо Збройним силам України за змогу працювати. У нас налагоджено виробництво, зберігання і реалізація всієї лінійки продукції, яку виробляємо. Вибудовано логістичні ланцюги реалізації та ринки збуту. І свою розповідь Микола Іванович підсумовує двома вітаннями:  

З прийдешнім Новим роком! 

Користуючись нагодою, хочу звернутися до шановних аграріїв усього Тернопілля. Щиро вітаю вас із Різдвом Христовим і прийдешнім Новим роком! Нехай ці світлі свята принесуть вашим родинам мир, злагоду та добробут, Новий рік буде щедрим на врожаї і високі прибутки, а віра і любов наповнюють ваші серця. Бажаю усім бути здоровими та успішними, щоденно відчувати тепло й підтримку рідних і близьких вам людей. 

Будьте завжди на передньому краї життя 

Приємно згадати про ще одну ювілейну дату – 100-річчя виходу першого номера газети «Сільський господар». Вік для видання поважний. Хочу побажати вам, шановні журналісти, продовжувати кращі традиції своїх попередників і залишатися на передньому краї хліборобської справи і швидкоплинного життя. Для нас «Сільський господар» є важливим інформатором того, що відбувається в агросекторі області, України, обговорюють у комітеті з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради. Щиро бажаю вам і надалі високо тримати планку журналістського таланту! 

Петро ГУДИМА 

На світлині (зліва направо) – Володимир Майстер, Микола Пилипів, Ярослав Максимів. 

Світлина Ярослава СТАРЕПРАВА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували