Петро Грушко - мандрівник і краєзнавець з села Пʼятничани на Хмельниччині. Але він об’їздив на велосипеді всі населені пункти Тернопільщини. На це йому знадобилося два з половиною роки. Таким чином він хоче показувати красу маленьких та маловідомих сіл нашої області. Про завершення своєї експедиції Тернопільщиною він повідомив на своїй фейсбук-сторінці. Останньою точкою у велотурі була Тернопільська набережна. Про це писав «Терен».  

«У міжсезоння весь матеріал будемо опрацьовувати, писати дописи і розміщувати фото у «Вікіпедію». Жодне село цієї області не залишиться без  ілюстрацій. З Тернопільщиною не прощаюсь, є чимало цікавих місць, які хочеться відвідати повторно. Всім дякую за увагу, підтримку, доброзичливі побажання! Якщо з'ясується, що випадково якесь село пропустили – туди негайно буде відправлена велоекспедиція», – написав Петро Грушко.  

Їздити велосипедом 63-річний чоловік почав ще десять років тому, а загалом подорожувати любить ще з дитинства. Відвідав вже 46 країн світу та 7 областей України, серед яких крайньою стала Тернопільщина. Про ідею велотуру та труднощі Петро Грушко розповів журналістам «Терену»: «Спершу була ідея обʼїздити всю Україну і побачити памʼятки архітектури місцевого і загальнодержавного значення. А потім я познайомився із істориком з Тернополя Володимиром Ханасом, який подав ідею заїжджати в усі села, навіть ті, які не мають пам’яток. Він й показав як завантажувати фото у Вікіпедію. І ось так я почав подорожувати і показувати красу областей України. Спершу за два роки я з товаришем об’їздив Київську область, а потім і Чернігівську, Житомирську, Полтавську, Черкаську і Хмельницьку», – розповів Петро Грушко.  

Почав подорожувати Тернопільщиною Петро Грушко в середині 2022 року, тоді він об’їздив населені пункти неподалік свого села, що межує з Борщівщиною: «Добирався до населених пунктів частково електричками, частково велосипедом. Нещодавно завершив тур і обʼїздив усі без винятку села, як казали мені на Тернопільщині це ще нікому не вдавалось», – каже веломандрівник.  

Одна з труднощів, що виникали під час велотуру - важко було виспатися. Оскільки подорож тривала по кілька днів і спати  доводилося у наметі.  
«Можливо, я б їздив і на більше днів у тури, але коли 1-2 ночі не висипаєшся, то вже складно їздити. А загалом фізично важко не було, адже я був до цього підготовлений. Найдовше виїздив на 3 дні, хоч фізично і міг би більше, та сон не дозволяв. Ще помітив, що  Тернопільщина найбільш горбиста область, порівняно з іншими. Якщо вниз спускався велосипедом, то вгору вже доводилося його везти», – ділиться Петро Грушко.  

Також у перший рік війни було складно, адже люди реагували по-різному, розповідає велосипедист. «Уявіть собі, що незнайомець приїжджає у село і починає фотографувати його, звісно ж люди боялись. Тому я намагаюсь не привертати до себе увагу і звісно ж не фотографую заборонені обʼєкти. Також не їжджу у шоломі, аби не хвилювати людей, хоча вони бачать, що я з наметом, тож увага все одно є», – каже велосипедист.  

Наприкінці велотуру Тернопільщиною маршрут велосипедиста пролягав між селами Зборівської та Козівської громад, а завершився в Куропатниках на  Бережанщині: «Це була поїздка в край, який славиться своїм повстанським рухом, а село Бишки асоціюється як столиця воюючої України 1943-45 років. Щоправда, нелегко було туди заїхати. Калюжі дорогою були такі, що доводилося ровера переносити. Закралась думка, що тут ями ще з часів бойових дій УПА», – написав у дописі на своїй фейсбук-сторінці велосипедист.  

З усіх відвіданих  семи областей найбільше Петру Грушку сподобалась Тернопільщина. Насамперед, великою кількістю пам'яток, про які можна знайти багато інформації, а якщо доповнити її ще й фотографіями, то стане ще краще. А ще тут мешкають дуже гостинні люди. Не раз запрошували переночувати чи повечеряти, давали в дорогу різні гостинці. 

Наступною чоловік планує відвідати Чернівецьку область, але обіцяє завітати й на Тернопільщину, адже тут є чимало місць, які хочеться відвідати вдруге. 

«І знову приємні новини надійшли з конкурсу «Вікі любить пам’ятки», сповістивши про одразу три перемоги: в номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» по Україні, а також регіональні - по Хмельницькій та Тернопільській областях. Ці дві найрідніші для мене області надовго беремо з двоколісним другом під свою опіку», – прокоментував у себе на сторінці пан Петро. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували