– Пане Назаре, Озернянська громада увійшла до десятки найкращих за зростанням доходів. Що стало основою цього економічного здобутку?

 
– За це завдячуємо бізнесу та злагодженій роботі громади. У першому кварталі ми перевиконали бюджет на понад 5 мільйонів гривень, що дало змогу спрямувати 1,4 мільйона на ключові проєкти. Основний внесок зробили наші переробні підприємства: ТОВ «Віконенко», ТОВ «М’ясні витребеньки», ковбасні вироби «Юника», а також потужні сільгосппідприємства «Агропродсервіс Ярчівці», «Контінентал Фермерз груп», ПАП «Маяк». Ми активно підтримуємо бізнес: проводимо аукціони на земельні ділянки під промисловість, створюємо умови, щоби  підприємцям було зручно працювати. На території 13 населених пунктів діють заклади торгівлі, громадського харчування, дві АЗС. Це і є основа нашого зростання. 

– Брак робочої сили для бізнесу – болюча проблема через війну. Як вирішуєте це питання? 

– Це виклик для всієї країни. У нас понад 200 хлопців служать у ЗСУ, багато молоді виїхало. Ми намагаємося створювати нові робочі місця, залучати підприємців, але нестача працівників відчувається. Та ми не опускаємо руки – підтримуємо бізнес, бо їхній успіх – це нові можливості для громади. Наприклад, аукціони на землю допомагають залучати інвесторів, які створюють робочі місця. 

– Які інфраструктурні проєкти вважаєте найважливішими для громади? 

– Дороги – це основа. У 2023 році ми разом із Тернопільською ОВА відремонтували дорожнє покриття у  кількох селах. Це полегшує логістику для бізнесу й забезпечує комфорт для школярів, які їздять автобусами. Освіта – ще один пріоритет. У нас один ліцей в Озерній, чотири гімназії, дитсадок. У 2023 році ми закрили дві початкові школи через брак укриттів, але завдяки чотирьом шкільним автобусам діти з віддалених сіл – Сировари, Яцківці, Білківці, Богданівка – мають доступ до навчання. Два автобуси ми отримали від французьких міст-партнерів: Флавакур, Флавандель, Лабос і Лабомен. 

– Як вдалося налагодити співпрацю із Францією? 

– Ми почали діалог у 2022 році, коли війна тільки-но почалася. Наступного року підписали меморандум про співпрацю, і вони надали нам два автобуси, як благодійну допомогу. Це значно полегшило довезення дітей до шкіл. Така підтримка показує, як міжнародна співпраця допомагає нам триматися й розвиватися. 

– А які зміни відбулися у медичній сфері? 

– Лікарню в Озерній із 2017 року фінансували з нашого бюджету, бо не було договору з НСЗУ. У 2021-му ми перевели її в режим денного стаціонару, скоротивши витрати, але зберігши якість послуг. Під час війни вона стала ще й прихистком для 30–40 переселенців із Харківської та Донецької областей. Тепер триває капітальний ремонт. Переконані, що невдовзі там функціонуватиме реабілітаційний центр для військових… Викликів у цій сфері вистачає, хоча повільними та впевненими кроками рухаємося вперед до окреслених цілей. 

– Озернянська громада відома своєю культурою, адже звідси родом легендарний гуморист Євген Дудар. Як розвиваєте цю сферу? 

– Ми хочемо, щоби культура була якісною і цікавою передусім для молоді. Плануємо створити Центр культурних послуг, який об’єднає клуби та будинки культури. У Сироварах відкрили філію музичної школи на базі закритої початкової школи – батьки задоволені. У селі Озерна наша музична школа навчає понад 100 учнів. Також ремонтуємо бібліотеку, де буде Молодіжний центр для реалізації різноманітних ініціатив. Це спосіб пожвавити культурне життя й утримати молодь у громаді. 

– Ви очолили громаду в складний період. Як війна змінила вашу роботу? 

– У 2021 році я став в. о. голови, коли попередній очільник достроково пішов з посади. Вибори у 2022 році не відбулися через війну, та ми продовжуємо працювати,  допомагаємо переселенцям, організовуємо волонтерську діяльність, проводимо благодійні заходи для ЗСУ. Як я уже говорив, понад дві сотні наших хлопців захищають Вітчизну на передовій. Ми підтримуємо їх виплатами: 5 тисяч гривень для мобілізованих, 10 тисяч для контрактників, 5 тисяч на реабілітацію поранених. Допомагаємо й тим, хто втратив на фронті найрідніших. Ми повинні триматися разом і допомагати одне одному, переконаний, наша сила – в єдності. 

– Як громада вшановує своїх героїв? 

– Війна принесла чимало горя у сім’ї українців. Не оминула й нашу громаду. Прикро говорити, та у нас 24 військових загинули на полі бою, 12 зникло безвісти. Кожен із них отримав відзнаку Почесного громадянина Озернянської громади. Біля церкви є Алея Героїв, де  плануємо створити Меморіальний комплекс за підтримки бізнесу й відремонтувати дорогу до нього. Цьогоріч відкриємо меморіальні дошки на школах, де навчалися  герої. Постійно шукаємо можливості, щоби підтримати армію. Скажімо, цьогоріч для військових частин уже виділили 1,3 мільйона гривень з бюджету. Це наш спосіб сказати «дякую» тим, хто боронить країну. 

– Які плани на 2025 рік? 

– Планів багато: ремонт Озернянського ліцею, укриття в дитсадку, реабілітаційний центр, Меморіальний комплекс, ямковий ремонт доріг… У нас працює пожежна команда, невдовзі запрацює поліцейський офіцер. Хочемо створити комунальне підприємство, але війна ускладнює це через брак робочої сили. Оптимізм є, бо ми бачимо, які результати дає тандем бізнесу і громади, разом творимо зміни. Головне – щоб закінчилася війна. Решту неодмінно зробимо.  

Розмовляла Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували