У Тернополі з нагоди цього пам’ятного дня провели акцію «Голоси дітей». У ній взяли участь представники влади та громадських організацій, небайдужі тернополяни. До заходу долучилися голова обласної ради Богдан Бутковський та його перший заступник Володимир Болєщук, заступник начальника Тернопільської ОВА Павло Журба, міський голова Тернополя Сергій Надал, заступник голови обласної ради Ігор Сопель та депутат обласної ради Ярослав Дрюченко. Разом з іншими учасниками акції вони почепили на дерева дзвіночки, як символ голосів дітей, що загинули від рук окупантів. 

Понад одинадцять років росія веде війну проти України. Щоденно ворог незаконно вивозить дітей з рідної землі, калічить та вбиває. Від початку повномасштабної збройної агресії рф постраждали більше ніж 2500 дітей. Зокрема, понад 630 – загинули. Кількість жертв серед дітей збільшується щоденно. І фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити неможливо через активні бойові дії. 

Акція «Голоси дітей» мала на меті підтримати родини, які втратили найдорожче, розділити їхнє горе. Дзвіночки - символ голосів українських дітей, які вже не зазвучать через війну росії, яка триває понад 11 років. В Україні унаслідок російської агресії постраждали 2590 дітей, з них 630 загинули, а 1960 отримали поранення. Такі дані ювенальних прокурорів станом на 26 травня 2025 року. Найбільше постраждалих зафіксовано в Донецькій області - 645, Харківській - 492, Херсонській - 208, Дніпропетровській - 242, Київській - 146, Запорізькій - 181, Миколаївській - 119, Сумській - 139. Кожна така цифра - це зламані родини, втрачені мрії, нереалізовані життя. 

І як цинічно в цьому контексті звучать слова, сказані під час перемовин у Стамбулі головою делегації рф володимиром мединським на вимогу України повернути викрадених українських дітей: «Не влаштовуйте шоу для співчутливих європейських бабусь, у яких і своїх дітей немає». Для агресора, для варварів убивство та викрадення дітей – це «шоу»… 

А для України кожна дитина – це цінність, а нинішній кожен дзвіночок – це голос. Це молитва. Це пам’ять. Вічна пам’ять про недомовлені слова, нездійснені мрії, незроблені перші кроки… 

Не маємо права забути і пробачити! 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували