Із дитинства вона любила прогулянки до лісу, а про таємниці природи їй розказував батько. До нього приходили на гутірку старійшини села, де розповідали про історичну минувшину. У родині поважали українську книгу та християнські традиції. За приналежність до ОУН-УПА батько Юліан був засуджений військовим трибуналом на 25 років таборів і пройшов сибіром нелегкі етапи вʼязня-невільника. Та віра і велика любов до України дали сили вистояти всі знущання. Під час тортур на допитах кати порвали на дрібні кусочки вишиту мамою татову сорочку, яка була мережана в червоно-чорних кольорах. 

Після закінчення школи Мирослава навчалася в Тернопільському фінансово-економічному інституті, який закінчила з відзнакою. Згодом жила, навчалася і працювала у Запоріжжі. Тут знайшла свою долю, зберегла український дух і виховала в ньому дочку Софію, яка тепер є провідною тележурналісткою України. Разом із духовною спільнотою Запоріжжя завжди відстоювала українську мову, віру батьків, незалежність України. Від 2014 року допомагає українським захисникам. Нині проживає в рідному селі, яке оспівує у своїх поезіях.  

Книжку «Куйте, зозулі» письменниця присвятила всім борцям за волю України, воякам УПА, які в боротьбі з кривавим сталінським режимом віддали своє життя за рідну землю, новітнім українським героям, нескореним воїнам ЗСУ, які мужньо стоять на захисті рідної землі.  

У новій книзі – поезії та роздуми про війну, її воїнів, про батьківську любов, віру та надію, про духовні цінності. Зворушливі твори авторка присвятила священномученику о. Омеляну Ковчу, який загинув у концтаборі Майданек. Пані Мирослава написала поезії про видатних українців – Патріарха Любомира Гузара, Йосифа Сліпого, славного пророка нації Тараса Шевченка.  

Вона ділиться з читачами красою природи рідного краю, що відкривається серед синіх волошок на пшеничному полі, у яблуневому саду, який посадив батько. А ще хоче розрадити матерів загиблих героїв квітучими мальвами і ромашками, маминим хлібом, що пахне в сільській хаті, стиглими житами і пшеницями на безмежних українських полях, усмішкою дитини, поверненням до рідного краю лелек...  

Серед творів авторки є патріотичні, ліричні, філософські, духовні поезії, які кличуть жити для добра, краси, любові і перемоги. Правдиве слово письменниці звучить на Українському радіо, друкується в пресі. Її твори мають популярність на сайті Міністерства інформаційної політики України в розділі «Поезія вільних». Авторка бажає мужнім захисникам багато щасливих років життя на вільній українській землі. З допомогою читачів, які придбали книжку «Куйте, зозулі», письменниця усі кошти передала на придбання дронів.  

Український стяг у її поетичному слові гордо майорить на фронті, у кожному місті та селі України, в далеких світах, де живуть українці: 
Прапор наш – це гордість, воля, 
України-неньки доля, 
Це історичний шлях і дух, 
І визвольний звитяжний рух. 
Це свобода і незламність, 
Героїзм і нездоланність, 
І могутність, гідність, слава, 
Велич нації, держави. 
Совість наша і сумління, 
Памʼять роду і коріння, 
Путь нам вказує в просторі 
Віра й правда на прапорі. 

Михайло МИХАЙЛИНИН 

На світлинах: письменниця Мирослава Богуцька та її нова книжка. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували