Є ще одне місце в Римі, яке гуртує українців. Це кухня-ресторан «Княжий двір». Наші співвітчизники жартують: попри те, що всі дороги ведуть до Рима, щоби пізнати це древнє місто, потрібно спершу завітати до Олеся Городецького, в український ресторан «Княжий двір». 

Олесь – тернополянин, понад двадцять років проживає в Римі, очолює об’єднання «Християнське товариство українців в Італії», без участі якого не відбувається жодна маніфестація проти московитської окупації України. Наш земляк – відомий громадський діяч, лауреат Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Т. Г. Шевченка за активну діяльність у збереженні української ідентичності, культури, духовності в Італії та сприяння підвищенню міжнародного іміджу України у світі та волонтерської нагороди «Євромайдан SOS» за внесок у звільнення Віталія Марківа. 

Ще будучи студентом Тернопільської медичної академії ім. Горбачевського (нині – медуніверситет), Олесь проводив безмір громадської роботи з Товариством українських студентів-католиків «Обнова». Він був першим головою цього товариства, яке в Тернополі почало діяти у 1997 році.  
Чотири роки тому з однодумцями він відкрив заклад, про який мріяли багато років. Це єдиний у Римі заклад української кухні.  

– Ми давно хотіли мати таке місце, де можна було б проводити зібрання, літературні читання, святкові імпрези, присвячені ювілейним датам життя України, – розповідає Олесь. – Тут можна проводити й українські весілля. Тільки от ми не вписалися в нинішню добу. Але мету, яку ми ставили перед собою, цей заклад успішно виконує. Це віддушина, де можемо спланувати роботу, підсумувати зроблене, побачитися, адже Рим дуже велике місто, а наші осередки є і в інших провінціях.   

Інтер’єр 

Ошатна простора будівля з терасою, двома залами. Кожна з них приємно вразила своїми керамічними «вишивками» на одвірках, рідними мотивами орнаментів обрусів на столах, художніми полотнами на стінах. У це просторе приміщення Християнське товариство українців в Італії та оргкомітет «Євромайдан Рим» запрошують на зустріч для координації спільного вирішення найважливіших питань волонтерів, які бажають допомагати Україні.  Вражають картини гетьманів і поводирів нації. Олесь розповідає про чудові картини відомого українського художника львів’янина Миколи Струса.

  
– У Миколи в Римі була виставка «Паралельні світи», на якій було понад тридцять живописних робіт, – розповідає Олесь. – Загалом у його доробку майже 100 картин. Виставка була благодійною, зібрані кошти автор передав на потреби ЗСУ. Окрім основної роботи як дизайнера одягу, Микола Струс є волонтером спільноти «Серце Лева» у рідному Львові, співпрацює з волонтерами з Берліна, тепер і з нами. Три картини з колекції митця дісталися нам: портрет провідника ОУН  Степана Бандери, княгині Ольги і гетьмана Богдана Хмельницького. 

Є тут окремий столик із експонатами-символами України, від булави – до колосків, багато видань різних форматів про Україну, нашу культуру, мову, історію, книжки про наших провідників нації, українською, італійською мовами, подяки від тих, кому допомогли волонтери.  

– Це авторські подарунки, – говорить Олесь. – Усі, хто тут бував з добрими намірами, залишав пам’ятку. Є дарунки від тернопільської етномайстерні «Коза-Дереза». А книжку «Українки у ГУЛАГу: вижити – значить перемогти» професорки Оксани Кісь зі Львова ми вирішили видати італійською мовою. Організували благодійну вечерю-забаву, в програмі якої була жива музика від Володимира Крамара, представлення благодійної ініціативи журналістки-міжнародниці Ірини Кащій. Крім особистих пожертв, були спільні від трьох українських магазинів Рима «Словʼянські товари», обʼєднання «Родинна світлиця» та хористів парохії Сергія і Вакха.  

Ця збірка дорога для нас тим, що в Італії зʼявилося ще одне джерело інформації про історію України. Видання італійською мовою – це розповідь італійцям про Україну з перших вуст та боротьба з кремлівською пропагандою. Книга включена до програми з історії Східної Європи двох італійських університетів.  

На столику є подарункові видання. Тепер серед цих експонатів будуть і дві газети «Сільський господар». Одна з них містить інтерв’ю з уже згадуваним отцем Марком Семегеном. 

Зміст 

Коли діаспора в Римі збирає гроші на реабілітацію українських воїнів, тут відбуваються благодійні вечері. Так допомагали реабілітаційно-відпочинковому табору для воїнів «З любовʼю в серці», що розташований у селі Розтоки на Івано-Франківщині. Олесь розповів, що табір працює з початку війни тільки на кошти з добровільних внесків небайдужих людей, і там понад 2 тисячі воїнів уже пройшли реабілітацію. А завдяки грошовій допомозі, яку зібрали під час благодійної вечері в ресторані «Княжий двір», безкоштовно відпочити та пройти реабілітацію у Карпатах змогли майже  25 ветеранів ЗСУ. 

Відбувся також благодійний вечір українських коляд, на якому українські семінаристи з Риму з головним голосом Івана Височанського співали старовинні та  сучасні коляди у приємній компанії. Вхідні квитки коштували 15–20 євро. В такий спосіб  земляки зібрали гроші на ремонт машини для Обʼєднаної штурмової бригади «Лють». Була тут благодійна вечеря та зустріч із ветераном російсько-української війни, координатором Євромайдану Донецька, політологом Станіславом Федорчуком. Усі зібрані кошти передані доповідачу для лікування ветеранів.

  
Заклад надає місце і для українських волонтерів. Тут репрезентувала свій альбом «Живи»  волонтерка і співачка Христина Панасюк. Олесь розповідає, що з 2014 року Христина дала понад 300 концертів на Сході України. 

– Ми залучаємо до наших рядів і пластунів. Тут їм зручно проводити сходини, - завершує розповідь Олесь.  

Кухня 

Чого тільки немає у ресторанному меню – справжній український борщ, голубці, деруни,  курячий бульйон із локшиною, свиняча рулька з картопляним пюре і тушкованою капустою, сало, оселедець із цибулькою, вареники з капустою, картоплею, грибами, вишнями, сиром... І, як годиться, комплімент від кухаря: галяретка з цитринами і морелями.  

Олесь усміхається і каже, що як засвідчує багатовікова українська історія, саме наша кухня була запорукою міцного козацького здоров’я. Так воно і є. 

– Сподіваємося, що війна закінчиться і ресторан матиме велику перспективу, – каже Олесь. – Але головне, щоби війна закінчилася нашою перемогою. І вона неодмінно настане, бо я вірю в українців, безмежно пишаюся, що народився українцем, дітей виховую в національному дусі. Без перемоги нам не вийти з цієї війни. Щоби наступні покоління вже не мали клопоту з цим захланним терористом-сусідом, треба всім світом добити його у його ж лігві. Бо тільки разом ми сильні і незламні. 

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети  
«Сільський господар» у країнах Європи 
Рим (Італія) 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували