Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні  маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі. 
                                                               В’ячеслав Чорновіл 

В’ячеслав  Чорновіл – відомий український політик, державний діяч, публіцист і журналіст – народився 24 грудня 1937 року (за документами 1 січня 1938 р.) у с. Єрки Звенигородського району Черкаської області у родині сільських учителів. 

Майже половину свого життя В’ячеслав Чорновіл віддав боротьбі за Україну і права людини. Закінчивши факультет журналістики Київського університету з «червоним» дипломом, він під час випускного вечора пішов на Володимирську гірку і присягнувся, що все життя боротиметься за Україну. 

Був людиною м’якою у спілкуванні і твердою у переконаннях. Ті, хто мав можливість знати його особисто, звертали увагу на те, як швидко він говорив, намагаючись вкласти у відведений для розмови час максимальну кількість інформації та аргументів. Чорновіл був людиною стрімкою – стрімкого розуму, стрімких рішень, стрімкого напору аргументів та стрімкої, якщо хочете, чарівності. Його уміння прихилити до себе опонентів, відшукати прийнятний та необразливий компроміс, переконати у тому, в чому він був переконаний сам – ці риси відзначали і друзі, і противники.  

Започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників разом із І. Світличним, І. Дзюбою, Є. Сверстюком, А. Горською, М. Плахотнюком, Л. Танюком, В. Стусом, Г. Севрук та іншими, був одним із найяскравіших організаторів та активістів цього руху, що в 60–70-ті роки протистояв тоталітарному режимові, виступав за відродження України, її мови, культури, духовності, державного суверенітету. 

 
У радянських тюрмах і таборах Чорновіл провів майже 10 років. Засуджений 4 рази. В один із років витримав 83 допити і ніколи не свідчив супроти друзів.  

…Двадцять п’ять років тому, 25 березня 1999 року Вячеслав Чорновіл загинув за незʼясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Трагедія сталася на п’ятому кілометрі автотраси Бориспіль – Золотоноша. Автомобіль Чорновола врізався в «КамАЗ» із причепом, який розвертався посеред шосе. Самі обставини дуже загадкові: видимість того дня  була нормальна, отже, водій Чорновола повинен був побачити вантажівку, що стояла посеред дороги. 

Вже наступного ранку, не дочекавшись висновків експертів, керівник МВС Юрій Кравченко заявив, що це – нещасний випадок, й іншої версії слідство не розглядатиме. Соратники політика, його син Тарас Чорновіл, патріотично налаштована громадськість вважають  загибель В’ячеслава Чорновола політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. 

Колишній заступник генпрокурора Микола Голомша заявив, що Чорновола  добили, ймовірно, кількома ударами кастета. Він же наголосив на фальсифікації протоколу огляду місця ДТП, відсутність огляду тіла паталогоанатомом, наявність слідів важких металів на кістках. 

…Попрощатися з В’ячеславом Чорноволом прийшло до 200 тисяч людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Центральна Рада), а черга охочих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика. Поховали Вʼячеслава Чорновола на Байковому кладовищі.   

Ніколи не співав з чужого голосу, нікому не підспівував; говорив, що думав, – думав, що говорив. Він був і залишився опозиціонером до всього, що гальмувало шлях до незалежності України. 

За матеріалами  
з відкритих джерел 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували