-  Наталіє Володимирівно, яка ситуація нині склалася зі стоматитами?   

- Випадки цього захворювання почастішали. Війна створює системне тривожне тло, на якому зростають усі захворювання, зокрема й стоматологічні. Порожнину рота, як і наші очі, ніс можна назвати вхідними воротами для багатьох інфекцій. Це передній відділ травного каналу і та анатомічна ділянка, яка найпершою контактує із численними екзогенними чинниками і подразниками, такими як цигарковий дим, вітер, гаряча та пряна їжа, гарячі напої, пил, засоби косметики та побутової хімії.  

- Побутує думка, що стоматит – це дитяча хвороба?  

- Насправді стоматити з однаковою частотою вражають як дорослих, так і дітей. А дитячою цю проблему вважають тому, що в дітей вираженіша та яскравіше проявляється. Якщо йдеться про дорослих, то в них дуже часто це захворювання спричиняють травми слизової оболонки.Залежно від провокуючого чинника, запальні процеси слизової оболонки можуть бути травматичного, інфекційного чи алергійного походження. Доволі часто ми діагностуємо цю недугу в тих, у кого є  патології травного каналу, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, за недуг крові, шкіри, системних уражень  сполучної тканини,  дефіциту  вітамінів, макро- та мікроелементів. Зазвичай це не самостійне захворювання, а лишень симптом певного системного патологічного процесу. Взагалі палітра чинників, які запускають цей процес,  доволі широка – від продуктів харчування (цитруси, помідори, молюски та ракоподібні), до  косметики (блиски для губ, помади).  

– За якими ж  ознаками його  розпізнати ?  

- Часто хворі скаржаться на біль у порожнині рота. Порушуються  функції мовленнєвих органів під час їди, формування харчової грудки, утруднюється ковтання. В порожнині рота з’являється неприємний запах, виразки, вкриті білим чи жовтим нашаруванням, а також пухирці, які швидко розкриваються. Слизова оболонка набрякла, спостерігаються почервоніння. Також присутні ознаки загальної інтоксикації  – слабкість, біль у м’язах, підвищення температури тіла, зниження працездатності, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів. 

- Як і чим лікувати стоматит?   

- Підходи до лікування залежатимуть від виду провокуючого чинника, тобто, якщо стоматит травматичний, потрібно найперше позбутися впливу  травмувального  агента. Щодо медикаментозної терапії, вона передбачає топічне застосування  антисептиків, знеболювальних, кератопластиків – препаратів, дія яких спрямована на відновлення слизової оболонки ротової  порожнини. За такого лікування  поліпшення стану пацієнт відчуватиме вже за 10–14 днів. Особливо хочу наголосити на корекції  способу життя пацієнта з стоматитом, яка має бути спрямована на посилення та  зміцнення імунних ресурсів організму. 

- Харчовий раціон теж потребує корекції?  

- Характер харчування має бути спрямований на зміцнення імунної системи. Раціон продуктів збалансований і такий, що містить усі поживні речовини та велику концентрацію вітамінів групи B і вітаміну C. Важливим є дотримання питного режиму, потрібно вживати якісну воду до 2 літрів на день. Корисним буде й відвар шипшини, що дасть змогу знизити рівень загальної інтоксикації організму. Під час гострого періоду, коли непокоїть біль у порожнині рота, краще вилучити подразнювальну та провокуючу їжу: солоні та пряні страви, цитрусові, кислі овочі, фрукти, вуджені, смажені та мариновані продукти. Їжу доцільно приймати дрібними порціями.  

- Наскільки важливо дотримуватися гігієни ротової порожнини при стоматиті?  

Під час гострого періоду варто використовувати м’яку зубну щітку, щоб зменшити додаткове травмування і подразнення слизової оболонки. Щітку змінювати раз на два тижні впродовж курсу лікування. Чистити зуби двічі на день.  Щодо зубних протезів, то у гострий період краще від них відмовитися. У період одужання, посилити догляд за ними, маю на увазі якісне чищення і дезінфекцію.  

Хочу зауважити, що останніми роками змінилися стратегія діагностики та лікування цієї групи захворювань. Одне з досягнень –  стоматити перестали розглядати як винятково стоматологічну проблему. Поки що застосовують системний, інтегрований, загальномедичний підхід із залученням лікарів суміжних спеціальностей – гастроентеролога, ревматолога, інфекціоніста, алерголога, імунолога, лікаря загальної практики – сімейної медицини, що значно збільшує шанси пацієнта на успішне лікування та одужання.   

Лариса ЛУКАЩУК 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували