Перевищення норми дорого коштує 
За вмістом азоту 11 т курячого посліду на гектар дорівнюють приблизно 36 т гною великої рогатої худоби, пише agronomy.com.ua з посиланням на польське видання Farmer.pl. Курячий послід містить у середньому 1,5% азоту, або близько 15 кг на тонну, а гній ВРХ – лише 0,47%. Обидві дози дають близько 170 кг азоту на гектар, а це річний ліміт для природних добрив, чинний у Польщі та інших країнах ЄС. Від вмісту азоту залежить, скільки гною можна вивезти на поле, а він різниться в кілька разів. Найбагатший на азот курячий послід – у середньому 1,5%, або близько 15 кг на тонну. Це втричі більше, ніж у гної ВРХ із його 0,47%. 
Свинячий гній містить у середньому 0,51% азоту, кінський і гусячий – 0,55%, овечий – 0,75%, качиний послід – 0,8%. Це усереднені показники: фактичний вміст залежить від способу й тривалості зберігання та кількості підстилки. Тому точні дані дає лише лабораторний аналіз, який у Польщі коштує 321–350 злотих. 

Гною ВРХ можна внести втричі більше, ніж посліду 
За розрахунками на основі середнього вмісту азоту, ліміт 170 кг N/га відповідає таким максимальним дозам: 
- гній ВРХ – близько 36 т/га; 
- свинячий гній – близько 33 т/га; 
- кінський і гусячий гній – близько 31 т/га; 
- овечий гній – близько 23 т/га; 
- качиний послід – близько 21 т/га; 
- курячий послід – близько 11 т/га. 
Добре перепрілий гній ВРХ може містити 5,5–6 кг азоту на тонну, тож ліміт буде перевищено вже за дози понад приблизно 30 т/га. За порушення правил внесення природних добрив у Польщі загрожує штраф понад 3 тис. злотих, а за відсутність плану удобрення – 760,56 злотого. 

Україна готує власні правила 
Норма 170 кг азоту на гектар на рік закріплена в Нітратній директиві ЄС (91/676/ЄЕС) і діє для господарств у нітратно-вразливих зонах. У вересні 2025 року країни – члени ЄС дозволили тимчасово вносити понад цю норму ще до 80 кг азоту на гектар з переробленого гною. Ідеться про так звані добрива RENURE, які за властивостями близькі до мінеральних. Як зазначала екологічна організація «Екодія», Європейське екологічне бюро назвало це рішення «лазівкою», що послаблює захист вод. 
Україна Нітратну директиву повністю ще не імплементувала. Законопроєкт № 11486 «Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел», який очікує розгляду в Раді, передбачає визначення нітратно-вразливих зон, затвердження Програми дій для них і добровільні Правила належної сільськогосподарської практики. Тож для українських господарств ліміт 170 кг поки є орієнтиром, а не обов'язковою вимогою. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували