Ювілейний автограф на хлібному полі: Іванові Лацю - 70!

У народі кажуть: життя прожити – не поле перейти. Доля досвідченого хлібороба Івана Лаця, топ-менеджера компанії «Агропродсервіс», мабуть, є приємним винятком із цього прадавнього правила, оскільки майже усе його свідоме життя, пов’язане з полем, яке сходив власними ногами сотні разів. Він знає про хлібну ниву усе і навіть більше: що коли сіяли, як зародило і навіть прадавні легенди про окремі лани та древні кургани, з яких, на превеликий жаль, уже й сліду не залишилось. І це не дивно, адже у шкільні роки з кількома однокласниками мріяв стати істориком.

Народився, без перебільшення, талановитий аграрій у мальовничих Серединках (нині – Великоберезовицької громади) у селянській родині. Смак власно заробленого хліба відчув ще у дитинстві, працюючи причіплювачем на тракторі у батька-механізатора, згодом обліковцем тракторної бригади у місцевому колгоспі. Після армійської служби його погляд на майбутню професію змінився, у тодішньому Тернопільському фінансово-економічному інституті старанний юнак освоював фах економіста. Згодом працював головним бухгалтером, головним економістом господарства, керівником двох колгоспів, товариства «Відродження», приватного підприємства «Буцнівське»...

Усі, хто знає Івана Михайловича, відгукуються про нього як про мудрого керівника, дбайливого господаря. Він повсякчас намагається досконало розібратися у кожному виклику, кожній темі; людина слова, яка живе своєю справою, завжди готовий порадити і прийти на допомогу.

З 2008 року Іван Лаць очолював Великоходачківське, Великолуцьке і Купчинецьке відділення компанії «Агропродсервіс», які згодом об’єднали у «Настасівське». До 2024-го був керівником цього потужного виробничого підрозділу. І донині залишається у строю, адже його професійна майстерність, багатющий досвід і любов до землі ще потрібні цьому структурному підрозділу і компанії загалом.

Словом, земля відчуває господарську руку ювіляра, а сім’я, родина – підтримку, надійне плече чоловіка, батька, дідуся. У житті був у нього і нелегкий час випробувань, та завжди поруч із Іваном Михайловичем дружина Галина Мирославівна, донька Наталія – кандидатка педагогічних наук, викладачка Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка; син Андрій, який очолює відповідальну ділянку роботи у відділенні «Настасівське». Особлива його гордість – троє онуків: Соломія, студентка Українського католицького університету і менші літами Матвій та Устим, які неодмінно вітатимуть свого найдорожчого ювіляра.

Тож редакція газети «Сільський господар» щиро вітає ювіляра! Нехай разом із пишними квітами і зворушливими словами родини і друзів вони приносять Вам, шановний Іване Михайловичу, тільки душевну радість, сімейний затишок і злагоду, а подальші земні дні наповнюються добром і благополуччям, щедрими врожаями і довгоочікуваним миром на рідній вкраїнській землі.

Петро ГУДИМА