Наприклад, індонезійські – рідкісні кури, розповідає хлопець Суспільному. Вони мають повністю чорне забарвлення: «Це порода, назва якої аям цемані. Фермери заводять цю породу для оригінального екстер’єру. Їхні особливості – чорне м’ясо, гребінь, кістки, нутрощі, сережки-очі. Це показник їхньої чистокровності. Яйця середнього розміру, трішки менші, ніж у простої курки. Яйценосність – від 100 до 120 яєць за рік. Півень може важити два кілограми, курочка – пів. Характер буває агресивний і полохливий. Я їх просто вже приручив, то вони в мене більш-менш йдуть до рук», – говорить Василь Довгаль. 

У цьому ж вольєрі живуть шовкові кури. Вони не літають, тому що замість пір’я мають пух: «Особливість шовкових курочок – незвичне оперення, шовковисте. Яйценосність у цих курей – 100–130 яєць за рік. Їхня цікавинка в тому, що мають п’ять пальців на ногах. Виживають курчата в 90–95%, завжди народжуються здорові, так як і в аям цемані. Мʼясо в них чорне. Вони як яєчного, так і м’ясного спрямування». 

Курник-вольєр для птиці Василь побудував разом із батьком минулого року. На це витратили шість місяців. У ньому живе вісім шовкових курей і п’ятеро аям цемані. У кожної породи – своє місце для сну та вигулу: «Вольєр побудований так, що розміщений надворі, є денний вигул для курей. Є вольєр від морозів і прихистку на ніч. Обробляю його йодокліном, це такий білий порошок. Обробка йде по всьому курнику. Це від вірусів, бактерій та бліх», – говорить хлопець. 

Щоб у курей були міцні кістки та щоб вони несли багато яєць, їм потрібні вітаміни. Тому треба підбирати відповідне харчування: «Домішки – трикальцій фосфат, рибне борошно та м’ясо-кісткове борошно. Також доливаю до зерна та кукурудзи спеціальний риб’ячий жир. Додаю багато круп: пшеницю, кукурудзу». 

Цікавитися курми Василь почав, коли йому було два роки. Каже, часто відвідував бабусиних курей, ходив годувати. А серйозно почав займатися ними  у 2016 році: «Попросив тата, щоб він мене завіз на птаховиставку. Там уперше побачив карликових і породистих курей. Вони мені дуже запали в душу і я попросив тата, щоб він мені їх купив. І так все почалося із сібрайтів. Нині маю 60 курок разом із півнями. І порід маю пʼять чи шість, бо є ще змішані породи». 

Карликовий кокінхін – декоративна курка родом із Китаю. Вона незвичного розміру, мініатюрна. Курочки важать 500 грамів, півники можуть важити 600–700. Яйценосність у них – 80–100 яєць на рік, тобто порода ні м’ясного направлення, ані яйценосного: «Декорація. Мені ці кури запали в серце, тому що за характером нагадують домашнього кота. Вони можуть підійти, поговорити, закудкудакати, ручні, не тікають нікуди», – розповів Василь Довгаль. 

Є в господарстві й карликові кури срібного та золотого окрасу: «Це порода сібрайт. З неї саме все й розпочалося. Це найулюбленіша порода зі всіх, які в мене є. Ці кури інколи полюбляють літати, тому, якщо їх заводити, то краще мати якесь відведене приміщення, де не буде доступу до дерев. Сама порода – з Великобританії, її вивів Джон Сібрайт. Він ще писав про неї у далекому 1815 році», – продовжив господар. 

Ще одна порода – падуан, з  італійського міста Падуя. Ці кури мають незвичний вигляд через свій капюшон на голові. Василь каже, що  падуани несуть від 100 до 150 яєць на рік. Курочок вважають добрими несучками, добре виводять курчат. Швидко звикають до людей, але мають невелику агресивність. Півник може важити кілограм, а курочка – 500 грамів. Також можуть добре літати, але через капюшон на голові недобре орієнтуються. 

Більшість курей Василь виростив з яєць в інкубаторі. Вилуплюються курчата за 21 день, як і в природних умовах. Однак потрібно контролювати температуру та вологість: «Нормальна температура для інкубування яєць – приблизно 38 градусів тепла. Є кнопка, якою регулюється температура. Тобто, якщо вона зависока, її можна спокійно знизити. Для інкубування потрібен процент вологості й часте перевертання яєць. Я перевертаю зранку та ввечері. Намочую чотири ганчірки, вони можуть тримати вологість цілий день, тому можу за це не турбуватися. На 20 день курчата починають вилуплюватися, а на 21 день висихають. Але в інкубаторних умовах цей процес може затягуватися на 25 та 26 днів, тому що це все одно не повноцінна заміна природних умов». 

Про своє господарство Василь розповідає у соцмережах. Веде  свій тік-ток акаунт, де публікує життя курочок. Також спілкується з іншими досвідченими людьми в цій сфері та переймає досвід: «Моя мрія – розвинути своє господарство і зробити на цьому бізнес. Хочу, щоби моя подальша робота приносила мені більше задоволення», – резюмував юнак. 

Оксана ЦВИК, Дана САВИЦЬКА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували