Уляна росла в родині, де освіта й саморозвиток були в пошані. Її батьки, Надія та Олександр завжди підтримували доньку. Уже в третьому класі початкової школи «Ерудит» Уляна взяла участь у міському етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. «Я тоді ще не думала про перемоги, просто любила мову», – згадує вона з усмішкою. Але вже в п’ятому класі, коли вступила до Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» імені Івана Франка, дівчина здобула перше призове місце – третє на тому ж конкурсі. Це стало її першим кроком до великих звершень. 

У шостому класі Уляна вирішила спробувати свої сили в Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка. Результат? Перше місце на міському етапі, перемога на обласному і… розчарування на всеукраїнському, де призового місця не було. «Це мене не зупинило, а навпаки – підштовхнуло працювати ще наполегливіше», – каже Уляна. І вже в сьомому класі її зусилля увінчалися дипломом другого ступеня на фінальному етапі конкурсу Шевченка. 

У восьмому класі дівчина стала справжньою «олімпіадною машиною». Вона перемагала не лише в мовно-літературних конкурсах, а й в олімпіадах із української та французької мов. Французька стала її новою любов’ю: дівчина не лише вивчала її в школі, а й самостійно поглиблювала знання, а батьки возили її до Франції та Швейцарії, щоби вона могла зануритися в культуру. «Це було як чарівна подорож, де я не лише вчила мову, а й відчувала її», – ділиться Уляна. Але несподівано для всіх наприкінці восьмого класу вона зацікавилася… фізикою! «Я просто почала читати підручники наперед. Мені подобалося розбиратися, як влаштований світ», – розповідає дівчина. 

У дев’ятому класі Уляна дебютувала на олімпіаді з фізики, здобувши третє місце, але цього було недостатньо для обласного етапу. Проте вона не здалася. Дізнавшись про олімпіаду з астрономії, хоч і призначену для старших класів, Уляна вирішила ризикнути. «Я була наймолодшою серед учасників, але подумала: чому б не спробувати?» – згадує вона. І недарма – дівчина перемогла на міському, а потім і на обласному етапі. На всеукраїнському етапі вона здобула диплом другого ступеня і третє абсолютне місце. Цей успіх відкрив їй двері до відбірково-тренувальних зборів на Міжнародну олімпіаду з астрономії та астрофізики. Хоча на зборах Уляна посіла останнє місце, це не зламало її духу. «Я зрозуміла, що ще є куди рости», – каже вона. 

Нова можливість з’явилася з Міжнародною молодіжною олімпіадою з астрономії та астрофізики в Непалі. Уляна пройшла три етапи відбору, ставши першою в рейтингу. У жовтні 2024 року, змагаючись із учасниками з 19 країн, вона здобула бронзову медаль. «Коли я стояла на нагородженні, то не могла повірити, що це зі мною відбувається», – зізнається Уляна. 

У десятому класі дівчина не знизила обертів. Вона знову брала участь у конкурсах Шевченка, Яцика, олімпіадах з української, французької мов, фізики та астрономії. З української мови та астрономії дівчина потрапила на всеукраїнський етап, здобувши призові місця. Астрономія знову стала її тріумфом: Уляна потрапила до української команди на основну Міжнародну олімпіаду в Індії в серпні 2025 року. «Це був зовсім інший рівень. Завдання були складними, а конкуренція – шаленою», – згадує вона. Проте українська команда «показалася» блискуче, а Уляна повернулася з бронзовою медаллю. 

Окрім наукових досягнень, талановита школярка проявилася і в літературі. У дев’ятому класі вона написала наукову роботу на основі своєї повісті «Демон Лапласа», яка увійшла до її авторської збірки. Робота здобула друге місце на всеукраїнському етапі. «Писати для мене – це як дихати. Я вигадую історії, які допомагають мені осмислювати світ», – ділиться дівчина. 

Шкільні роки Уляна завершила екстерном, закінчивши 10 і 11 класи за один рік. Її результати НМТ вражають: 200 балів із математики та української мови. Тепер вона студентка фізичного факультету ЛНУ імені Івана Франка і мріє стати науковицею. «Я хочу відкривати нове, досліджувати космос і ділитися цим зі світом», – впевнено каже студентка. 

Її історія – це не лише про перемоги, а й про віру в себе. Уляна Гербут довела, що немає недосяжних цілей, якщо є бажання і праця. І хто знає, можливо, незабаром ми почуємо про її нові відкриття, які змінять світ. 

Степан ФЕДОРІВ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували