Це була справжнісінька свічкова флористика, а творить її талановита Анастасія Ониськів – уродженка багатостраждального Запоріжжя, яка з початком повномасштабної війни, волею долі, опинилася у Тернополі й саме тут розквітає її майстерність, даруючи світло і красу. 

Усе життя у Запоріжжі Анастасія займалася художньою діяльністю, там вона відкрила власну художню студію, яка функціонувала майже вісім років. Її освіта – промисловий дизайнер, проте, як зізнається майстриня, за фахом вона жодного дня не працювала, мовляв, це «не її історія».

 Натомість, у творчій сфері Анастасія працює вже понад 15 років, невпинно відточуючи майстерність у малюванні. «Я обожнюю малювати пейзажі, все, що стосується чогось туманного, недосяжного, як, скажімо, гори. Водночас я – універсал, володію всіма техніками», – додає мисткиня, підкреслюючи широту своїх художніх здібностей. 

Жінка певна, що в житті не буває випадковостей, кожен день і подія мають своє важливе значення. Якось Анастасія їхала до мами в Німеччину, на один день затрималася у Львові, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який, як з’ясувалося, був тернополянином. У 2024 році жінка переїхала у наше «файне» місто. Перші два-три місяці були періодом адаптації, але непосидюча творча душа прагнула знайти вихід своєму ентузіазму й розпочати займатися чимось новим. «У той час у нас лише почали з’являтися квіти зі свічок, я стежила за цією тенденцією, цікавилася. Коли ж більш-менш адаптувалася у Тернополі, вирішила ризикнути і розпочала навчання, до того ж – з нуля», – ділиться Анастасія. 
Майстриня згадує, що на той час майже не було майстер-класів чи детальних інструкцій з виготовлення свічок-квітів. Вона дивилася коротенькі відео та вчилася на власних помилках, яких, за її словами, тоді було значно більше, аніж хороших результатів. Проте, за сім місяців «зі сльозами на очах, набитим лобом» вона відточила свої навики. І незважаючи на теперішні вражаючі результати, Анастасія не припиняє навчання ні на мить. Вона переконана, що професіоналізм вимагає постійного розвитку. 

«Багато у чому я завдячую саме коханому чоловікові, – з особливим теплом розповідає Анастасія. – Бо іноді, надто коли нічого не виходило, хотілося махнути рукою і все закинути. Тоді чоловік сідав поруч, заспокоював і вчився зі мною. Певна річ, у нього виходила гірше, ми сміялися, я заспокоювалася і дедалі більше і більше вірила у власні сили. І так поступово навчилася. Підтримка має дуже велике значення!»  

Свічки Анастасія виготовляє з натурального бджолиного воску, додаючи зовсім трішки пальмового воску для еластичності. Це копітка робота, що вимагає постійного контролю температури, ретельного виливання окремо кожної пелюстки. Аби виготовити лише одну квітку, потрібно витратити до п’яти годин безперервної ручної роботи! «Моя кожна свічка наближена до оригіналу. У цьому мені допомогла моя художня освіта, я можу передавати вироби максимально реалістично», – додає майстриня, демонструючи унікальність своїх робіт. 

Жінка каже, що не використовує додаткові аромати, адже постійна зміна температури (майже 100 градусів, виливання, охолодження, нагрівання) може зруйнувати структуру воску. До того ж, натуральний бджолиний віск володіє природним медовим запахом, який сам собою є приємним. За потреби до готової квітки можна додати спеціалізовану аромоолію. 

Цікавим є й те, що Анастасія виготовляє квіти відповідно до сезонності. Проте справжньою фавориткою серед клієнтів стала півонія. За два місяці Анастасія виготовила і реалізувала більш як дві сотні півоній, які розлетілися не тільки по Україні, а й по світу, зокрема, вирушали як оригінальні подарунки в Арабські Емірати, США, а також Німеччину, Польщу, Хорватію, Іспанію тощо. Це справді оригінальний і цікавий подарунок, що підкорює серця. 

Тепер у Анастасії не тільки своя справа, вони з чоловіком вигадали й унікальний бренд свічок, який назвали «Kvitae». Працює Анастасія багато і плідно, часто незважаючи на втому. 

Майстриня також розповіла цікаву ситуацію, яка принесла їй справжнє визнання – плідну співпрацю з відомою українською співачкою Анною Трінчер. «Я саме закидала фото своїх виробів у нову соцмережу Threads. Невдовзі мені написала дівчинка з бажанням придбати квітку. Я й відправила, вона написала дуже гарний відгук в інтернеті. Як з’ясувалося, ця дівчинка була в команді Анни Трінчер і відповідала за контент. І вже за два тижні до мене звернулися з пропозицією співпраці. У мене було кілька днів, аби виготовити 30 півоній на презентацію її пісні. Мої півонії дарували як запрошення на цей захід. Я залишилася не просто задоволена, а в захопленні від цього досвіду, оскільки отримала дуже широку аудиторію», – розповіла жінка. 

Зрештою, Анастасія з чоловіком вирішили – їм стало замало місця для виробництва свічок удома. Невдовзі вони відкриють власну майстерню, де виготовлятимуть свічки, проводитимуть майстер-класи, ще й планують взяти помічника.  

Історія Анастасії Ониськів – це натхнення для всіх, хто шукає своє покликання, не боїться ризикувати та перетворювати пристрасть на справу життя, що дарує красу та тепло. 

Зоряна ДЕРКАЧ  

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували