Кожна її робота – це маленький світ, сповнений тепла, фантазії й неповторності. 

Від дитинства до покликання 

Любов до мистецтва в Ірини – у крові. Вона виросла в сім’ї, де пензлі та фарби були частиною повсякдення. Її мама, хоч і вихователька за професією, завжди була художницею в душі, а брат і мамин хрещений також творили мистецтво. Над колискою маленької Іринки висіла картина з лісовими німфами – подарунок від хрещеного, який назавжди закарбувався в її серці як символ краси й натхнення. 

«Мої перші кроки як художниці почалися з дитячих каляко-малюнок, – згадує Ірина. – Лише згодом я дізналася, що це називається «художник». Але для мене це не просто професія – це почуття, яке живе в мені завжди». 

Помітивши її талант, рідні відвели дівчинку до художньої школи. Там, під пильним оком викладачів, яких вона й досі згадує з вдячністю, Ірина почала відточувати свій дар. «Я малюю, скільки себе пам’ятаю», – зізнається вона. 

Творчість як порятунок 

Особливо гостро потреба творити проявилася в Ірини на початку повномасштабного вторгнення. У той непростий час мистецтво стало для неї способом відволіктися від тривог і знайти внутрішній спокій. Саме тоді її роботи набули нового звучання – яскравого, багатогранного, сповненого життя. 

Ірина захоплюється декоративним живописом, експериментуючи з фактурами й техніками. У її руках фарби поєднуються з тканиною, нитками, вишивкою, бісером і навіть дерев’яними деталями. Часто в одній картині можна побачити ніжний портрет дівчини в національному вбранні поруч із грайливою кішкою чи загадковою совою. Тематика її творів – це гармонійний союз портретів, анімалістики й абстракції, а особливу любов художниця плекає до мініатюр. 

Ірина Турлай не лише творить сама, а й надихає інших відкривати власний творчий потенціал. «Я не вчу малювати в класичному сенсі, – пояснює вона. – Я швидше провідниця, яка показує можливості й ідеї. Кожен має свій унікальний шлях у творчості». 

Мисткиня щедро ділиться порадами з тими, хто хоче малювати. «Перше – практика. Малюйте якомога більше, бо майстерність приходить лише через дію. Друге – надивленість. Спостерігайте за світом, фіксуйте деталі, надихайтеся якісним кіно, виставками, роботами інших митців. Збирайте ідеї, які резонують із вами», – радить Ірина. А для тих, хто мріє пов’язати життя з мистецтвом, вона додає: «Шукайте те, що вам близьке, малюйте щодня – навіть швидкі скетчі. І якщо пощастить знайти наставника – це справжній скарб». 

Твори Ірини Турлай – це не просто картини чи прикраси. Це історії, які оживають у її руках: дівчата в українських строях, лисиці, ягнята, метелики й пташки – усі вони ніби запрошують глядача до свого чарівного світу. Її мистецтво – це поєднання традицій і сучасності, ніжності й сміливості, простоти й глибини. 

Тернопільська художниця Ірина Турлай доводить, що мистецтво – це не лише талант, а й невпинна праця, любов до деталей і бажання ділитися красою зі світом. Її роботи – це маленькі дива, які нагадують: творчість здатна лікувати, надихати й об’єднувати. 

Євгенія ВАСИЛИШИН 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували