Щоб мати добрий урожайний сад: 

– саджанці повинні бути районованих сортів, sз морозостійкими штамбами; 

– у доброякісного саджанця корені свіжі, не підсушені, не підмерзлі, не коротші за 30 см, розгалужені. Чим розгалуженіші корені, тим швидше і краще саджанець приживається і росте; 

– буре, потемніле забарвлення кореня на розрізі свідчить про його підмерзання, підсушення або захворювання; 

– якщо на коренях помітні здуття, гульки, саджанець заражений кореневим раком і для садіння непридатний; 

– стовбур має бути з загоєними ранами, здоровою і гладкою корою, без механічних пошкоджень; 

– нормальною кроною саджанця вважають таку, що має 3–4 добре розвинуті гілки, рівномірно розміщені в різні боки і обовʼязково прямий ведучий пагін. 

До садіння саджанець треба правильно підготувати: 

– кінці усіх найтовщих коренів підрізають так, щоб площина зрізу була спрямована до дна посадкової ями; 

– на оновлених після підрізування кінцях коренів краще утворюється калюс, на якому формуються нові корені. На пошкоджених кінцях коренів калюс утворюється повільно, іноді й зовсім не утворюється, і корені загнивають; 

– підрізати корені слід гострим садовим ножем. Від секатора не буде гладкого зрізу. 

Підготовлені корені саджанців занурюють у глиняну кашку. Саджанці можуть виявитися підсушеними під час перевезення. Щоб пересвідчитися, що вони придатні для садіння, їх слід перевірити. Для цього їх повністю занурюють у воду на 1–2 доби, поки кора не набере свого первісного вигляду. Здорова кора – гладенька, блискуча. Якщо цього не сталося – саджанці непридатні. 

Є особливості і в підготовці крони. Під час викопування саджанців часто значна частина коренів залишається в ґрунті, тоді як надземна частина зберігається повністю. Зменшена коренева система не в змозі «прогодувати» надземну частину. Тому гілки у кроні саджанця обрізають приблизно на 1/3 довжини. Вкорочування гілок потрібне ще й для того, щоб викликати утворення пагонів із сплячих бруньок, не допустити оголення гілок. 
Саджанці, які мають недостатню довжину гілок, доцільніше обрізати навесні наступного року. Садити їх слід так, щоб його коренева шийка після осідання землі була на одному рівні з поверхнею ґрунту, тобто на 5–6 см вище за рівень ґрунту. 

Деревце садять так, щоб воно було з північного боку кілка, тоді кілок прикриває його ніжну кору від сонячних променів. Після того, як ґрунт осяде, саджанець у двох місцях привʼязують до кілка. Навколо посадженого деревця роблять ямку і добре поливають (по два відра води на кожне). Коли вода увійде в ґрунт, ямку присипають сухою землею, а ще краще перегноєм. Товщина шару мульчі – 7–10 см. Це запобігає швидкому висиханню ґрунту. 

 Слід враховувати, що яблуні чудово почуваються на будь-якому місці, за винятком низин і замкнутих улоговин, де приморозки часто знищують цвіт.  

Дотримання цих порад допоможе садівникові уникнути помилок в один з найвідповідальніших періодів – під час закладання саду.  

За матеріалами з відкритих джерел 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували