Проте деякі нетерплячі пасічники намагаються будити їх раніше. Цього категорично не можна робити, наголошує знаний на Тернопільщині пасічник Омелян Мандзюк, який уже понад 60 років доглядає за цими унікальними створіннями. 

«Лишень подумайте, бджоли з’явилися у світі більш як півтора мільйона років тому. А вже минуло 750 тисяч років, коли на них почали нападати інші істоти, у бджіл з’явилося жало для самозахисту. Вони пережили усі світові катаклізми, але саме людське втручання несе їм найбільшу загрозу», – пояснює Омелян Мирославович. 

Пасічник займається бджолярством професійно з 1963 року. Він постійно вивчає спеціальну літературу, аналізує наукові праці, з 1961 року підшиває журнали  про бджільництво. Власні спостереження допомогли йому зрозуміти, що не вся інформація, опублікована в книгах, відповідає дійсності. 

«На основі багаторічного досвіду я виробив власні правила догляду за бджолами. Наприклад, ніколи не лізу до вуликів до 30 березня, раніше цього дня святкували Теплого Олексія. Мене дивує, коли деякі пасічники, щойно з’явиться сонце, відразу ж відкривають вулики, стукають по них, піднімають рамки. Бджоли цього не люблять! Вони потребують тиші і спокою», – наголошує досвідчений пасічник. 

За словами Омеляна Мирославовича, бджола не боїться холоду, лише голоду. Тому ще восени він ретельно готує своїх улюблениць до зимівлі. Пасічник перевіряє кожну сім’ю, визначає, яка здатна пережити холод, а яку слід врятувати шляхом об’єднання або підсилення. 

Навесні він також діє дуже обережно: «Я тільки легенько відкриваю дашок і кладу руку на рамки. Якщо відчуваю тепло – значить, усе гаразд. Якщо холод – на жаль, сім’я не пережила зиму. Коли ж бджоли голодні, вони видають звук, схожий на шелест листя. Якщо немає матки – шумлять ще голосніше і піднімають температуру у вулику. Щоб бути пасічником, потрібно відчути ритм бджолиного життя», – переконаний він. 

Після 30 березня пасічник проводить капітальний огляд вуликів: розширює гнізда, додає рамки і чекає на медозбір. Проте не лише ранній догляд може нашкодити бджолам – серйозну загрозу становлять хімікати, якими фермери обробляють поля. 

Свого часу через це у пасічника виникали конфлікти. Але з роками він зумів налагодити співпрацю з аграріями: «Фермери знають мене й мою пасіку, і вони не дозволяють собі труїти моїх улюблениць. Ба більше, навіть спеціально сіють культури, які сприяють бджолам, наприклад, соняшник», – ділиться Омелян Мирославович. 

Мудрість цього досвідченого пасічника полягає у простій, але надзвичайно важливій істині: природу не можна квапити. Бджоли знають, коли їм час прокидатися. Їхній світ не підкоряється людським календарям – він живе за законами природи. І ті, хто поважає ці закони, отримують у нагороду найцінніший скарб – гармонію, діючі вулики і смачний, запашний мед. 

Зоряна ДЕРКАЧ  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували