Вже впродовж двох років вона отримує від волонтерів і військових ці речі та робить з них витвори мистецтва. Розмальовані боєприпаси передає на благодійні аукціони, виручені кошти з яких йдуть на підтримку військових. 

«Це вийшло чисто випадково. Мене попросили самі військові розмалювати гільзу. Вони хотіли її подарувати своєму головнокомандувачу. Я розмалювала одну гільзу, і тоді вони захотіли ще. І тоді я почала це робити більше», – говорить майстриня. 

За освітою Галина ландшафтна дизайнерка, тож ще з університету має досвід малювання. 

«Частину ідей для малюнків я беру зі сторінок ЗСУ. Часто, якщо я особисто для військових розмальовую, то тоді вони мені надсилають фотографії, і вже по них малюю. Я в загальному найбільше люблю малювати військових. Я їх вважаю основними героями», – продовжує розмову Галина Намака. 

Перед тим як розфарбовувати частини від боєприпасів, майстриня їх добре промиває, знезжирює і вже потім наносить малюнок акриловою фарбою та підводиться контур. Останній етап над виробом – лакування, він обовʼязковий. Щоб розмалювати використану малу гільзу потрібно 2–3 години, гільзи більшого розміру майстриня розфарбовує по 18–20 годин. 

«Зараз, наприклад, працюю над зображенням ляльки-мотанки... На іншій гільзі я написала «Україна – це ми». Там я відтворила українське селище: хатка, лелеки, закохана пара під водоймою. На третій гільзі зобразила бабусю, яка сидить і чекає онуків. На четвертій – лелеку і закохану пару, яка розʼєднана війною. На частині від міни я відтворила трьох козаків. А на коробці з боєприпасів – лікарів. У своїх роботах я поєдную минуле і сьогодення», – ділиться тернополянка. 

Розмальовані боєприпаси майстриня передає на різні благодійні заходи волонтерам. Також її витвори продавала команда VIP Тернопіль, а за виручені кошти придбали «бандеромобілі» для захисників.  

Нещодавно Галина Намака взяла участь у культурно-благодійному заході «Традиції як тренд UA» , де продавали її вироби. Кошти із цієї події використали на придбання безпілотного комплексу «Лелека» для 44-ї окремої артилерійської бригади. 

До слова, старання Галини Намаки відзначив подякою попередній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужений. 

«Я безперервно це роблю, малюю цілими добами. Нині практично все своє життя віддаю тільки на це… Мені подобається це робити, бо я розумію, що воно принесе користь, що це на благо. Відгук волонтерів і військових, напевно, для мене найбільший стимул. Мене мотивує те, що я роблю  свій внесок у культуру і мистецтво, і що це допомагає нашим військовим пришвидшити перемогу. І поки в цьому буде потреба, я це робитиму, бо як не ми, то хто?» – резюмувала розповідь мисткиня-волонтерка. 

Дмитро ЮРАС 



 

0

0

0

0

Ви вже відреагували