Хоча війна обмежила святкування, але Різдво вкотре запам’яталося щирими вітаннями, гучними колядами, вертепними дійствами, які радісно дзвеніли у храмах, на сільських вулицях і в домівках. Дух величного і радісного Різдва Христового витав у краю в народних традиціях і серед наших захисників на фронті, куди його привезли з різдвяними подарунками волонтери. 

Шосте січня. Нарешті Йордан, Водохрестя, той третій різдвяний празник церковними малиновими передзвонами замкнув золотим ланцюгом зимові християнські свята. Повсюди в храмах на Богослужіннях, у проповідях із амвонів лунало: Свято  Хрещення Господнє, що називають Водохрестя, або Богоявлення, пов’язане із хрещенням Ісуса Христа у ріці Йордан, яке здійснив Іван Хреститель. Всевишній Творець, аби підготувати людей до прийняття Христа, послав Івана, як Свого вісника, підготувати свідомість людську до прийняття Бога, що прийшов у світ.  

Христос ввійшов у Йорданські води і своїм хрещенням освятив водну стихію і все на землі та засвідчив Його земне служіння заради спасіння грішної людської душі. 

Люди з душевним трепетом слухали про магічну силу «йорданиці» під час Великого водосвяття і щиро молилися. Після Богослужіння у селах і містах відбулися  багатолюдні хресні ходи до річок, водоймищ, криниць, де здійснювався священниками чин освячення води, яку люди набирають і вважають, що Йорданська вода має незвичайні цілющі властивості, не псується, зберігає свіжість, цілющу силу до наступного року дня Богоявлення і довше. Нею люди кроплять всю родину, домашніх тварин, обійстя, житло, а решту зберігають упродовж року та вживають при різних недугах і для інших потреб. Вірять, що йорданські води змиють всяке зло, заглушать людські болі і страждання, нанесені війною, заберуть із собою всі біди та негаразди. 

Переживаючи нинішні виклики війни, цьогорічні Різдвяні свята залишили по собі пам’ятне церковне відлуння, і сподівання людей на мир і кращу долю України. 

Іван ДУФЕНЮК 
селище Козова 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували