– Минулого року у соцмережах почався тренд на атласні стрічки, – ділиться Наталія. – Там я ознайомилася з технікою виготовлення. 
Перший букет, який зробила дівчина, був синьо-білих кольорів із блискітками та складався з 29 троянд. 

Дівчина виготовляла його довго, старалася як могла. Майструвала букет навіть уночі. А потім фото готового виробу виставила у соцмережу, аби всі охочі могли насолодитися її роботою. 
Нині букети можна побачити та придбати на полицях «Творчої лавки» у Шумську, що діє віднедавна біля міського будинку культури. 

– Зателефонувала до мене моя тітка, вона для мене як подруга, та й каже, що невдовзі запрацює магазин для майстрів ручної роботи Шумської громади, – пригадує Наталія про те, як потрапила до «Творчої лавки». – Я бачила у тебе в кімнаті букети з атласних стрічок, можливо, ти ще хочеш ними займатися, то ж спробуй? 

Спочатку дівчина вагалася, братися за це чи ні, чи матиме хоч якийсь прибуток від продажу атласних виробів. І – ризикнула. Замовила стрічки, деякий матеріал у соцмережі та взялася до справи. 

На відкриття «Творчої лавки» принесла 9 букетів із троянд. А загалом у її доробку 20 таких робіт. Має ще букет із метеликами, який світиться. Це одна із найперших спроб дівчини. 

– Ці букети не в’януть, атласні стрічки швидко не вигоряють. Замотую їх в обгортку, аби не намочилися, і довго мали гарний вигляд, зберігали яскраві кольори та форму, – розповідає Наталія Волянюк про своє захоплення. 

На виготовлення одного букета затрачає декілька днів, усе залежить від кількості троянд. Як і вартість виробу. Наприклад, букет бордово-білий із 19 троянд вартує 700 гривень. 

Дівчина розвиває свою майстерність і хоче спробувати виготовляти пелюстки півоній. 

Розповідає, що за улюблену справу береться тоді, коли є натхнення, без нього аж ніяк. А коли має замовлення, відразу стає до роботи, бо має тоді стимул. 

Майстриня каже, що найчастіше купують букети у національних кольорах. Нещодавно мала замовлення на виріб із 20 троянд до Алеї Пам’яті наших Героїв. 

Коли Наталія ще навчалася у школі, учителька Вікторія Каменєва завжди її хвалила, казала, що учениця робить усе на совість – серветки, суконьки, вироби з бісеру. Дівчині подобається щось робити своїми руками. 
А взагалі мріяла обрати професію вчителя фізичної культури, але мама відмовила. 

– Я раніше була таким собі хлопчаком, бойовою розбишакою, мене навіть хлопці боялися, – зізнається Наталія. – Любила грати у футбол, завжди стояла на воротах. За мене навіть боролися, до кого я піду у команду. Та коли виросла, мистецькі здібності взяли верх над спортивною натурою. 

Також дівчина розповіла, що мріє займатися танцями, каже, було би добре, якби у Шумську діяла відповідна студія для шумчан її віку. Наступного року планує поїхати за кордон – там мешкає її мама. А в Шумську Наталія проживає з дідусем та бабусею. 

Ще у дівчини є схильність до блогерства. Має у соцмережі свій акаунт, подобається записувати та виставляти різні відео, фото своїх букетів із атласних троянд. Каже, що робить це для того, аби дарувати людям позитивні емоції. 

Мар’яна ПАРАЩИНЕЦЬ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували