З дружиною-українкою Сергій проживав у Кременці. Тут він серцем прикипів до України. Він казав: «Не важливо, хто ти по крові. Важливо, хто ти по духу, що робиш для землі та країни, яку любиш, в якій живеш і служиш, яку захищаєш». 

З початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист нашої держави. Незважаючи на статус військового пенсіонера, Сергій Лі вже 24 лютого 2022 року приєднався до лав територіальної оборони, призначений заступником командира 85-го батальйону 105-ї окремої бригади ТРО. 

9 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку командир зведеного підрозділу Сергій Лі зайняв опорний пункт противника й протягом двох діб утримував його. Завдяки цьому не допустив просування ворога. Російські загарбники дистанційно замінували опорний пункт, але полковник зміг вивести бійців з оточення. Загинув внаслідок кульового поранення під час відходу після мінування переднього краю району оборони батальйону. Похований 13 жовтня в селі Великі Млинівці Кременецького району. 

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові полковнику Сергію Лі присвоєно звання «Герой України» з наданням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Також серед посмертних нагород – Відзнака  Президента України «За оборону України» та Відзнака Міністра Оборони України «Ветеран служби», звання «Почесний громадянин Кременецької міської територіальної громади». 

Меморіал на честь загиблого Героя спроєктували та створили скульптор Роман Кикта і архітектор Орест Скоп (Львів). Ініціатором та меценатом стала дружина Людмила. Проєкт виявився результатом довготривалої роботи, де кожна деталь відображає характер і душевний стан військового. Встановлений він за кошти Людмили Лі та меценатів. 

Присутні на відкритті меморіалу воїни-побратими, згадували, що полковник Лі користувався високою довірою і авторитетом серед військових, бо всі знали, що з «Брюсом» все буде злагоджено та надійно. Відзначали його професіоналізм, швидке прийняття рішень при обороні, штурмі чи прориві. 

У батальйоні Сергія Лі ще називали «Батя», адже він був людиною з великим серцем, завжди чесний, надійний, справедливий і щирий. Відповідальний офіцер зі зразковою поведінкою, з бойовим досвідом та багажем знань став лідером для підлеглих, опорою для побратимів. 

Полковник Сергій Лі жив вірою в українську перемогу, робив усе можливе для цього і був переконаний, що не може бути інакше. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували