– Хто Вас навчив співати? 

– Талант до співу, як дар Божий, був у мене з дитинства. Однак певний етап у становленні, зокрема і духовному, почався з моменту, коли батько записав мене до хору в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що в Тернополі. 

– Чи не було у Вас внутрішньої боротьби у виборі душпастирства і музичної кар'єри? 

– Під час навчання у школі вчителі намагалися розвивати у мені талант до співу: я брав участь у різних конкурсах, отримував призові місця. Мені пропонували вчитися вокалу в музичному училищі, причому, без вступних іспитів. Але оскільки мене змалку виховували в християнському дусі, то батько порадив спробувати себе у духовній сфері. І я вступив до дяківського училища. Там брав участь у різних заходах, став лауреатом першого Всеукраїнського конкурсу християнської пісні. Якось після чергового виступу до мене підійшла одна поважна пані й каже: «З таким гарним голосом треба виступати на сцені, а не дякувати у церкві чи вчитися на священника». Ці слова мене дуже зачепили. Чому все найкраще ми завжди віддаємо світові, а гірше – Богові? Якщо Господь дав мені талант до співу, то його треба розвивати і використати на славу Божу. 

– В Україні війна, людям страшно, боляче, не до співу. І здавалося, священник у цій ситуації мав би неустанно молитися, а Ви співаєте?  

– Хто співає, той молиться двічі. Звичайно, йдеться не про естрадні пісні, а про псалми, про духовні гімни та наспіви. Та якщо заглянути вглиб душі українського народу, то можна побачити, що вона завжди була пісенною. Ми співали, коли нам було і важко, і весело. Так і нині – пісня є невидимим психологічним і духовним фронтом нашої боротьби. Бо коли ми співаємо серед такого болю і втрат, то нас не зламати й не перемогти. 

– Ваша пісня «Не так ми зустріли весну» – про молодість, любов, яку, на жаль, нам понівечила війна. Як реагує на неї спільнота? 

– Над мелодією до цієї пісні на вірш отця Петра Поковка я витратив чимало часу та зусиль. Та відгуки моїх парафіян, друзів, близьких, тисячні перегляди на ютубі та фейсбуці свідчать, що людям ця пісня подобається. Вона дає надію на краще майбутнє. Одного разу після виконання цієї пісні до мене підійшла жінка, розплакалась і розповіла, що пісня співзвучна з життям її сина: «Він відклав весілля і пішов на війну. Я вірю, отче, що у нього складеться доля так, як Ви співаєте у своїй пісні… Він повернеться, одружиться і його сім’я буде щасливою». Тому я безмежно дякую Богу, що Він зробив більше, ніж я очікував. Коли Господь через пісню промовляє до людини, і це викликає в неї позитивні емоції, гарні відгуки і вдячність не мені, а Богові, то більшої радості та нагороди для автора чи для виконавця немає. 

– Звідки берете натхнення? 

– Буває по-різному, часами навіть серед ночі встаю, йду до музичного інструмента награвати мелодію, записую її на диктофон, вранці прослуховую, як ця мелодія звучить, а потім допрацьовую, шліфую. І так щоразу. 

– Часто можна почути, що пісня справжня, змістовна, як і молитва, лікує. Чи погоджуєтесь з цим твердженням? 

– Кожен із нас шукає Бога у власний спосіб: у молитві, в тиші, у читанні Святого Письма. А комусь легко знайти Бога через змістовну пісню, автора якої надихає Святий Дух. І тому я погоджуюся, що пісня, як і молитва, наповнена щирістю та вірою, робить великі чуда й може бути дорогою до зцілення людської душі. 

– Очевидно, священник-співак для парафії особливе благословення. Як Вашу творчість сприймають парафіяни? 

– Після служіння у Канаді, повернувшись в Україну, я отримав призначення на парафію Святого Миколая Чудотворця, що в селі Воля на Теребовлянщині. І тут я знайшов те, чого мені так бракувало за кордоном, а саме – велику любов людських сердець, духовну та моральну підтримку моїх направду чудових парафіян. І за це я дуже дякую Богові. 

– Чи готуєте пісні для нашої перемоги? 

– Мене нерідко про це запитують, але є й такі, що кажуть, ніби пісню про перемогу готувати ще зарано. І власне, це привело до думки: якщо ми молимося про перемогу, просимо про неї Бога, але говоримо, що до неї ще дуже далеко, то якою тоді є наша віра? Тому я щиро прошу Господа, щоби ми встигли написати пісню до Дня нашої перемоги на славу Божу, заспівавши про героїзм і жертовність українського народу та Божу підтримку. І коли настане перемога, тоді заспівають усі, навіть ті, хто до того ніколи не співав. 

Розмовляла Надія ШПОДАРУНОК 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували