Зі "самотніх" шкарпеток волонтерка майструє… ляльок-мотанок. 

Їх ще наші прапрабабусі придумали й «травницями» назвали, – уточнює. – З білого полотна колись шили мішечок, у нього – запашні лікарські трави клали і ляльку мотали. Дарували вагітним, новоспеченим матусям, дітям. Вірили, що «Травниця» їх від усіляких хвороб, бід, тривог, зла й безсоння захищатиме. Особливу силу, казали, має та мотанка, яку майбутня мама сама зробила. Сильним оберегом вона і для неї, і для її маляти є. 

Саме мотати «Травниці» вчила днями просвітянка майбутніх матусь. Із майстер-класом завітала до «Школи материнства», що діє при жіночій консультації Тернопільської комунальної міської лікарні №2. Творили, про давні традиції й народні ремесла гомоніли, думками й мріями ділилися. До мотання ляльок поволі й лікарі доєдналися. 

Символічно, адже «Травниця» – оберіг і тих, хто допомагає народитися маляті. Колись це були повитухи, нині – досвідчені акушери.  
Для сучасних мотанок основою стали саме шкарпетки. Наповнили їх  м’ятою, чебрецем, звіробоєм, душицею, лавандою, ромашкою, хвоєю, корицею. З клаптиків різнобарвних тканин змайстрували одежину й хустину, нитками усе скріпили й навіть букетик із трав у руки дали…  

– Такі ляльки-мотанки й справді дуже корисні для породіль, матусь, немовлят, – зауважує лікарка-акушерка Світлана Расевич. – Аромат трав заспокоює, а творчість допомагає і майбутнім матусям, і нам, лікарям, перезавантажитися, забути на мить про все, повернутися до свого коріння й відчути могутню силу роду. Це дуже важливо, особливо тепер, коли війна… 

– Раз на рік наші предки в «Травниці» трави міняли, – додає Олена Мудра. – Зазвичай ляльку-мотанку клали біля ліжка, під подушку чи в колиску. Частенько брали її до рук, м’яли, думаючи про щось добре, оселю наповнював аромат духмяних трав, оберігаючи її затишок і здійснюючи найпотаємніші мрії.  

Наталія ТУРЧИН 
Світлина Олени МУДРОЇ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували