– Коли дивлюся на них, згадую дитинство і маму. Саме вона прищепила мені любов до квітів, – розповідає жінка. – Щоправда, колись не було стільки сортів, як тепер. Коло нашої хати росли лише традиційні фіолетові півники. Років двадцять тому моя подруга запропонувала мені бородаті іриси. Спочатку я прийняла її пропозицію без ентузіазму. Радше з ввічливості. Але коли вони вперше зацвіли у моєму квітнику, я була просто у захваті від цієї райської краси. 

Відтоді Любов Лук’янівна щоразу поповнює свою квіткову колекцію. Більш як чотири десятки сортів ірисів на її невеличкій ділянці радують буйним цвітом – білими, жовтими, рожевими, фіолетовими, бузковими, персиковими, вишневими та іншими відтінками. Складається враження, що небо зібрало усі найчарівніші барви землі й вихлюпнуло у сад господині – і сяє у ньому дивовижна веселка. До речі, у перекладі з грецької мови «ірис» означає «веселка». Саме так називали цю квітку в античні часи. 

Любов Цалик зауважила, що іриси бородаті – непримхливі. Після садіння вже наступного року цвітуть. І розростаються швидко. Дуже люблять сонячні місця і бояться сирості. Тому поливу практично не потребують, бо посухостійкі. 

– Для ірисів шкідливе глибоке садіння, тоді цвіт подрібнішає або взагалі пропаде, – зауважує пані Любов. – Ці квіти майже не хворіють. Найбільшої шкоди їм може завдати хіба що такий шкідник, як оленка волохата. Для боротьби з нею рекомендують використовувати препарати, які доступні у магазинах агрохімзахисту. 

Ще одна деталь, на яку слід звернути увагу під час вирощування згаданих квітів, – підживлення. Першу підгодівлю слід проводити навесні після пробудження рослин. Можна використовувати спеціальні мінеральні комплекси або ж деревний попіл листяних порід, компост, невелику кількість курячого посліду. Ні в якому разі – гній. Він спричиняє загнивання кореневищ. Також не можна підживлювати азотними добривами.

Друге підживлення – після цвітіння аналогічними речовинами, а перед приморозками необхідно внести фосфорно-калійне добриво без азоту.

Після того, як іриси відцвітуть, Любов Лук’янівна радить обрізати відцвілі стебла. А от листя варто залишити, оскільки воно продовжує забезпечувати кореневище поживними речовинами. Обрізати його слід уже восени до висоти приблизно 15 см від землі.

Крім бородатих ірисів, Любов Цалик вирощує і карликові різних кольорів. Цієї весни жовті низькорослі іриси вона висадила разом із голубими флоксами. Відтак ділянка розквітла кольорами українського прапора. 

Марія БЕЗКОРОВАЙНА

0

0

0

0

Ви вже відреагували