Компостування: чому це важливо? 

Більшість людей сприймає компостування як одну з технологій органічного удобрення. Насправді компостування буває різним, залежно від методу переробки якість компосту відрізнятиметься. Важливо отримати максимально якісний компост: він має землистий колір, добре кришиться, відсутній гнилісний запах, рослинні рештки повинні бути повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість від 40 до 60 відсотків. 

Потрібно пам’ятати, що компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив із оптимальним співвідношенням елементів живлення, знезаражене від збудників хвороб і насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку вносимо в ґрунт. 

Якісний компост вносить мільйон спор корисних бактерій і грибків, які оновлюють ґрунтову мікрофлору. Таке оновлення є природним процесом, оскільки високі та низькі температури впливають на ґрунт і призводять до загибелі багатьох мікроорганізмів. Тому, вносячи якісний компост, оновлюємо мікрофлору, яка водночас покращує біологічні процеси в ґрунті. 

Нині у хімічних добривах приділяємо увагу тільки елементам живлення для рослин, забуваючи про інші природні процеси, що відбуваються у ґрунті, та й взагалі у навколишньому середовищі.  

Мати здоровий ґрунт – це одне із важливих завдань агрономії, а компост є одним із ключових чинників оздоровлення ґрунту. Наприклад, в органічному виробництві обов’язкова вимога – покращення ґрунтових властивостей, це вимагають під час проведення сертифікації. Для виробників органічної продукції компост є важливим чинником  отримання стабільних врожаїв, а отже, й прибутків. 

Тому хочу наголосити, і це варто запам’ятати, що компост потрібний не тільки для рослини, яка в перший рік буде використовувати тільки частину, а й мікроорганізмам, які живуть у ґрунті. Також компости, які вносимо, – це 25–30% поживи для рослин, а решта є їжею для черв’яків, грибів, бактерій. Тобто компост живить їх більшою мірою, ніж самі рослини. Отже, даючи поживу для інших живих організмів у ґрунті, його покращуємо та збільшуємо цінність, і тому отримуємо стабільні врожаї наступними роками. 

Відомий учений-ґрунтознавець, професор М. К. Шикула, свого часу казав, що компост – це пожива для ґрунту,  адже 1 кг компосту в результаті дає до 8 кг ґрунтових бактерій. Це додаткова можливість відновлювати родючий шар ґрунту – гумус. 

Що можна компостувати? 

Професійне компостування дає змогу ефективно утилізувати будь-які рослинні рештки, відходи тваринництва, як від ВРХ, так і від птахівництва, також можна компостувати й інші відходи: опале листя, суху траву, солому, гілки кущів і дерев. 

Економічний ефект від застосування компостів і гною приблизно однаковий, але агрономічний ефект зовсім різний: якщо з гною ґрунти (а з ними й рослини) отримують лише калій, азот і фосфор у певних кількостях, і всі забувають про патогенні мікроорганізми й життєздатне насіння бур’янів, які так само надходять у ґрунт зі свіжим гноєм, то з компосту, окрім поживних речовин, рослини і ґрунт отримують ще й якісну органічну складову, підтримку життєдіяльності корисних мікроорганізмів. 

Звісно, вибухового ефекту не буде, проте стабільна урожайність і вища якість врожаїв – це вагомий аргумент для  використання компостів. 
У сучасних умовах, коли дозволити собі утримання ферми може далеко не кожне господарство, а органічних добрив гостро не вистачає, компосту бракує, втрачаємо родючість ґрунту. Тому потрібно розвивати тваринництво. 

Головні принципи технології компостування 

Є кілька способів компостування: один із них анаеробний, або так зване холодне компостування, коли органічні матеріали укладаються дуже щільно, і кисень відсутній у процесі компостування. Цей спосіб часто використовують на фермах, але  його вважають недоцільним і непрофесійним, або навіть шкідливим, адже через  холодне  компостування зберігаються й потрапляють у ґрунт всі шкодочинні фактори (гниль, насіння бур’янів, глисти, яйця шкідників). 

Найкращим є аеробний спосіб компостування, коли в процесі переробки додають кисень та у разі потреби  глину, солому чи торф. При правильному компостуванні потрібно чітко розуміти якість органічних відходів на цей момент. 

Технологія компостування – це цілий завод, який потребує затрат. Потрібен обладнаний майданчик, який включатиме не лише зону компостування, а й зону зберігання готового продукту. Потрібне обладнання: навантажувачі, аератори, змішувачі тощо. Це все витрати, і витрати на початкових етапах чималі. Для отримання 10 тис. т компосту щорічно потрібно вкласти від 6 млн грн. 

Проте ці витрати у підсумку не раз виправдаються: і урожаями, і покращенням екологічної ситуації, і розумним управлінням відходами. Вартість якісного компосту сягає  2–2,5 тис. грн/т, а вермикомпосту – 4 тис. грн/т. 

Про переваги та перешкоди 

Основні переваги компостування – це можливість отримувати високоефективні органічні добрива, покращення властивостей ґрунтів, отримання стабільних урожаїв. 

Основними перешкодами для використання цієї технології у вітчизняному аграрному виробництві є такі чинники:  
– відсутність повної та достовірної інформації про компостування, його переваги та особливості;  
– відсутня практика створення якісної органічної сировини. Навіть у тих господарствах, які мають тваринницькі ферми, гній часто-густо просто лежить купами біля ферми, «ароматизуючи» всю округу, хоча використати його можна розумніше та ефективніше. 

На нинішньому етапі шляхами розвʼязання проблеми бачу просвітницьку роботу й навчання агрономів. Крім того, потрібне сприяння з боку органів влади, тих же екологічних служб. Маємо великі ресурси, маємо потребу в цих ресурсах для покращення стану ґрунтів та оптимізації рослинництва, отож потрібно шукати розумні виробничі рішення. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували