«На жаль, у нас ще збереглися комуністичні уявлення. Люди отримали безкоштовно квартири і вірили, що їхній під'їзд якийсь ЖЕК ремонтуватиме, і що все за їхньою квартирою – державне. Люди не бажають брати на себе відповідальність, це проблема», – каже Гречух для businessua.com, наголошуючи, що весь багатоквартирний будинок, комунікації в ньому, сходові клітини, під'їзди – все це спільна власність. 

У межах підготовки програми Ukraine Facility (передбачає фінансування від ЄС на 50 млрд євро) Україна розробляє нову житлову політику. Законопроєкт обіцяють показати впродовж наступних кількох місяців, проте деякі його аспекти вже публічно озвучили. 

Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк заявила, що насамперед треба шукати фінансування. Прикладом може бути Німеччина, де 40-70% коштів, необхідних на ремонт, отримували завдяки програмам державного кредитування реноваційних проєктів під низький відсоток. Це дозволило в стислі терміни реконструювати понад 90 тисяч панельних будинків по всій країні. 

«У Німеччині основний критерій вибору між реконструкцією і знесенням – рівень фізичного зношення будівлі. Якщо він перевищував 60%, будинок зносили, щоби побудувати на цій території новий. Якщо менше 60%, то допускалася реновація за допомогою надбудови додаткових поверхів, розширення площі квартир через перепланування, утеплення фасадів будинків і модернізацію системи теплопостачання, установки енергоефективних склопакетів тощо», – цитує голову комітету пресслужба. 

Поки парламент лише вивчає досвід, а сама відбудова може відбуватись вже після війни. Можливим сценарієм вирішення проблеми застарілого житла можуть бути надбудови додаткових поверхів та мансард, реконструкція будинку без відселення мешканців і енергозбереження за рахунок модернізації інженерного обладнання. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували