Про це в agrotimes.ua пише кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос» Володимир Багатченко. 

Також до причин можна додати застосування великих норм незбалансованих за складом мінеральних добрив, спалювання стерні, підсилення процесів водної ерозії та дефляції, а також зміну структури посівних площ у бік підвищення частки просапних культур. 

«Якщо детально проаналізувати структури посівних площ і порівняти 1991-й та 2021-й роки, стане зрозумілим, чому деградація земель так пришвидшилась. Наприклад, посіви ріпаку за 30  років зросли зі 100 тис. га до 1 млн, соняшнику – з 1,6 до 6,2 млн га, кукурудзи – з 1,2 до 4,6 млн га. Водночас площі під кормовими культурами скоротились з 12 до 1,2 млн га (у 10  разів!). А саме ці культури найприроднішим способом відновлювали родючість ґрунтів», – зазначив Володимир Багатченко. 

З внесенням мінеральних добрив динаміка за цей період така: у 1990 році вносили в середньому 140 кг/га. За 10 років цифра впала до 13 кг/га, однак нині відбувається зростання до європейського рівня і становить близько 110 кг/га. Тобто можна сказати, що з мінеральним живленням ситуація нормальна. 

Однак внесення органічних добрив із майже 9 т/га у 1990 році впало до 0,5 т/га у 2020 році, і зменшується й далі. Усе це відбулось на тлі безпрецедентного зменшення поголів’я ВРХ з 25 млн голів до 2,46 млн на 2023 рік. 

Періодична посуха у центральних і північних регіонах спостерігається щонайменше 20 років. У критичні періоди розвитку рослини не можуть отримати потрібну кількість вологи й через це формують менший урожай. 

Нагадаємо, внаслідок воєнних дій в Україні пошкоджені найбільш родючі ґрунти. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували