Використовують бруньки як сечогінний, жовчогінний і бактерицидний (при туберкульозній бацилі) засоби. Ефективні вони при набряках серцевого походження, хронічних запальних процесах у сечовому міхурі, атеросклерозі, ревматизмі, виразковій хворобі шлунка. Але в разі, якщо ж порушені функції нирок, препарати з берези не варто вживати, бо смолисті речовини подразнюватимуть паренхіму нирок. 

Настоянка на березових бруньках стане в пригоді під час  лікування шкірних недуг, гострого ревматизму, запалень печінки, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки: 50 г березових бруньок  настояти впродовж 10 днів на 500 мл горілки, вживати від 0,5 до 1 ч. л. з водою тричі на день за 15–20 хвилин до їди. Під час зубного болю ватку з настоянкою можна прикладати на хворий зуб. При ревматизмі, крім вживання всередину, роблять розтирання.

Якщо дошкуляє герпес, то 1 ст. л. березових бруньок залити однією склянкою окропу й кип’ятити 15–20 хвилин. Настояти до охолодження, перецідити. Протирати цим настоєм уражені ділянки.

Настоянкою березових бруньок (на 70% спирті в співвідношенні 1:10, настоювати два місяці) закапують вухо при гострому отиті. При ангіні рекомендують повільно жувати березові бруньки після їди, попередньо злегка розім’явши їх. 

У разі захворювань травного тракту, печінки, жовчних шляхів, холециститу, жовчнокам’яної хвороби, а також як глистогінний засіб (виганяєаскаридів  і гостриків) застосовують такий настій березових бруньок: 1 ч. л. сировини залити 0,5 склянки окропу, витримати на водяній парі в щільно закритому посуді 15 хв, охолодити за  кімнатної температури 45 хв, перецідити. Відвар треба випити впродовж дня за три рази.

Березові бруньки потрібно вживати з обережністю, адже смолисті речовини подразнюють ниркову паренхіму. Не рекомендують їх використовувати під час вагітності. Перед застосовуванням рецептів народної медицини треба переконатися у відсутності у вас протипоказань, а також порадитися зі своїм лікарем.

0

0

0

0

Ви вже відреагували