«Берегиня», «Калина», «Лілія»: викладачка Гусятинського коледжу творить унікальні вироби з бісеру

Наталія Парфутко – викладачка Гусятинського фахового коледжу ТНТУ імені Івана Пулюя. З 2002 року викладає інформатику. Має повагу серед колег, неабиякий авторитет серед студентів. Незважаючи на насичений графік роботи у коледжі, рік тому в Наталії Григорівни з’явилося хобі – бісероплетіння.

3 роки тому

Як розповіла пані Наталія, надихнула її до цього одна з переселенок з Харкова, яка тимчасово поселилась у подруги в Гусятині. Тож захопилася плетінням оригінальних українських прикрас – ґерданів. Раніше доводилося в’язати теплі речі, вишивати, а от творити з бісеру – вперше. Проте це так зацікавило нашу героїню, що вона годинами вечорами сиділа в інтернеті, вишукувала, вивчала, проглядала майстер-класи. Згодом купила спеціальний верстат для бісероплетіння, ну і, звичайно, бісер, нитки, схеми. Плести ґердани навчилася з відеоуроків. Каже, є багато українських майстринь, які малюють дуже цікаві схеми. Зокрема, Ємма Клочанова, Наталія Куклина…

– Час, вкладений в один ґердан, – завжди різний, – каже Наталія Григорівна. – Деякі прикраси можна зробити за два-три дні, а над іншими можна працювати й тиждень. Все залежить від настрою, складності малюнка, наявності матеріалів, вільного часу. В середньому упродовж місяця можна виготовити п’ять ґерданів, які бувають прямі з доплітами і без, кругові і кутові. Можуть бути довгі і короткі, широкі і вузькі. Щоразу хочеться щось нове, ексклюзивне, на найвибагливіший смак. Щоб, одягнувши ґердан на плаття чи блузку, жінка почувалася як у вишиванці…

За майже рік часу пані Наталія виготовила приблизно п’ять десятків ґерданів на замовлення. Найпопулярніші серед них – «Королівський мак», «Берегиня», «Калина», «Лілія», є на патріотичну тематику.

Кожна її прикраса – унікальна, неповторна. Розмаїття кольорів заворожує. Вироби демонструє у фейсбуці, де отримує багато схвальних відгуків та велике коло шанувальників. Її роботи демонструвалися на виставці народної творчості у коледжі, прикрашали вітрини магазину «Сонечко» (правда, довго там не залежувались – авт.). Кілька десятків «полетіли» до Америки на ярмарки в українській діаспорі.

Крім ґерданів, Наталія Григорівна пробує себе в іншому – виготовляє чокери з українським орнаментом, браслети, котильони. Для дочки Діани, яка працює інструктором з танців у студії «Social dance club» у Тернополі, сплела оригінальні сережки з бісеру. Це справжній шедевр в єдиному екземплярі.

Пані Наталія зауважує, що задоволення не з дешевих, але без нього вже себе не уявляє. Війна в Україні порушила відчуття безпеки й сьогодні українці живуть переважно у стані тривоги та стресу. То ж це, так би мовити, власний рецепт заспокійливого.

Марія МАЙДАНЮК