Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Осередок українства у серці Європи і хустка на згадку сестрі королеви

У березні 2022 року Європейський парламент виділив на потреби української громади Бельгії, як жест підтримки, один із поверхів своєї будівлі в Брюсселі, який назвали Українським хабом громадянського суспільства. Зважаючи на військову агресію з боку росії, приміщення було надано в максимально стислі терміни у відповідь на звернення до Європарламенту очільниці громадської організації «Просування України» Марти Барандій.

Осередок українства у серці Європи і хустка на згадку сестрі королеви

У березні 2022 року Європейський парламент виділив на потреби української громади Бельгії, як жест підтримки, один із поверхів своєї будівлі в Брюсселі, який назвали Українським хабом громадянського суспільства. Зважаючи на військову агресію з боку росії, приміщення було надано в максимально стислі терміни у відповідь на звернення до Європарламенту очільниці громадської організації «Просування України» Марти Барандій.

10 місяців тому Джерело:

Ця організація користується беззастережною повагою та авторитетом серед багатьох депутатів Європарламенту. Головою і координаторкою  Українського хабу стала Наталія Мельник. З пані Наталією ми зустрілися в цьому приміщенні, аби  поговорити про людей, які дають йому життя, про його потужний український голос, який звучить у самому серці Євросоюзу. 

 
–  Ми щиро дякуємо всім, хто надає руку допомоги співвітчизникам в Україні та українцям, які знайшли свій тимчасовий прихисток у Бельгії через війну. Одним із проявів такої підтримки є і наш заклад. Він став важливою комунікаційною платформою для українського опору та європейської солідарності, для спільної роботи всіх громадських організацій, які занепокоєні війною росії проти України. Простір використовуємо для публічних зустрічей, а також для надання психологічної та адміністративної підтримки українцям, яких вигнала з дому війна, – говорить пані Наталія. – Бельгія   одна із шести держав-засновниць Європейського Союзу і НАТО, а тут в Брюсселі  розташовані їхні ключові інституції. І це символічно, що ми маємо приміщення в будівлі Європарламенту, бо для українських громадян цінності, на яких засновані  авторитетні міжнародні інституції, є близькими, особливо коли йдеться про демократію.  


– Ви активна громадська діячка, яка об’єднала навколо себе людей для допомоги Україні. Як Ви  йшли до лідерства? 


– Ми всі тут лідери і волонтери. Я – дипломатка за освітою, 23 роки фахової служби. Останнє місце роботи – місія України при НАТО. А все свідоме життя працювала в МЗС. Вирішила тут  залишитися, але розпочалася широкомасштабна війна. І зрозуміла, треба щось робити, звернулася до шкіл, визначили місце збору гуманітарної допомоги, бо люди відразу відгукнулися на нашу біду. Зустрілася з представниками громадських  організацій українців. Найстарішу – Товариство українців Бельгії, створену у 1945 році, очолює Ігор Хохоляк. Він народився тут, але завдяки батькам, чудово розмовляє українською. Товариство, яке він очолює, формували шість поколінь наших земляків. Він сказав,  що  додана вартість його обʼєднання полягає в тому, що вони можуть  думати як бельгійці і добре знають місцевий  менталітет. Ми взяли це на озброєння. Саме він підказав, що нині ми можемо бути культурними перекладачами, щоб допомогти Україні. А нам потрібна була допомога і підтримка. Останні двома роками багато українців взяли на роботу до Європарламенту. Всі намагаються щось робити для України. Відчуваємо сильну підтримку від організації, яка називається «Делегація Об’єднання парламентів держав-членів ЄС  на чолі з ініціатором проєкту Андрюсом Кубіліусом. Ми мали честь представити Український хаб громадянського суспільства на грандіозному форумі у Варшаві, присвяченому інвестиціям, нерухомості, будівництву. Головним завданням нашого хабу стало донесення меседжу Європі, світові, що Україна є, що вона бореться за свободу та незалежність і нам потрібна зброя, гуманітарні вантажі і будь-яка допомога, яка наблизила б нашу перемогу.  


А коли нам треба було зібрати кошти на дрон, то ми вийшли торгувати млинцями, щоб зібрати гроші на зимовий одяг  для дітей – торгували варениками. Інколи для адресної допомоги такі акції проводимо  в соцмережах. Скриньки для збору коштів ставимо на благодійних заходах. Але двері Українського хабу   відчинені не лише для збірки допомоги Україні, але й для того, щоб розказати європейцям, якою є наша нація – через пісні, картини, фольклор, фотовиставки.  


Нам дуже допомагає Почесний консул України в Бельгії підприємець Кріс Бекерс. До призначення на цю посаду багато разів бував у нашій державі і каже, що полюбив Україну з першого погляду. Він і кошти нам виділяє, і бере участь в організації зустрічей із впливовими людьми, і сам відстоює інтереси України в урядових, громадських і бізнесових колах.  


– Український хаб у будівлі Європарламенту пише яскраві сторінки своєї історії, на жаль, зв’язаної із війною в Україні. Перегорнемо бодай кілька з них, аби почути голос осередку українства в серці Європи.  


– Він різнобарвний! Я назву лише кілька з них. У Брюсселі ми організували зустріч проводу  Світового конґресу українців з лідерами українських громад Європи. На ній ішлося про світовий проєкт «Єднаймося з Україною», за ним українці світу за понад півтора року передали на підтримку ЗСУ понад 90 млн доларів.

  
У межах згадуваного проєкту відбулася конференція «Незаконна присутність росії в ООН: пряма загроза глобальній безпеці». У ній, до речі,  взяв участь Посол України в ЄС Всеволод Ченцов.  


Майже місяць у Бельгії тривала фотовиставка «Україна: журналісти в зонах бойових дій»,  організована спільно Європейською федерацією журналістів і Національною спілкою журналістів України. Тут відбулася пререзентація Міжнародного кінофестивалю «Мрія». Захід підкреслив важливість підтримки українського кіно та надання гуманітарної допомоги українцям.

  
Бельгійці мали змогу переглянути виставку  «Українка», зініційовану  Маршалкою сейму Республіки Польща Ельжбетою Вітек, яка стала    частиною заходу у межпх візиту жiнок-спікерів парламентів Європейського Союзу. Незабутнім був і благодійний вечір української культури під назвою «Моє імʼя – Україна».  


Серед наших активісток є пані Людмила, етнографістка з Монастириської, яка тривалий час працювала в тамтешньому музеї лемківської культури. Вона має приватну колекцію хусток, вчила місцевих жінок, як їх пов’язувати. До речі, одну з них завʼязала і сестрі бельгійської королеви, яка відвідала подію.  


Дефіле з українськими мотивами організувала  майстриня-дизайнерка одягу Альона Пильгун, яка приїхала з Києва до Бельгії 15 років тому. Вона відома не лише, як талановита  майстриня, але й як волонтерка, навчає членкинь українських осередків Бельгії плести камуфляжні сітки, допомагає тканиною. Чоловік її на фронті в Україні.  


У межах підтримки Програми спільного розвитку емоційного благополуччя тут відбувалося і благодійне заняття з гімалайської йоги з містиком Прадіпом Уллалом, присвячене відкриттю серця та зціленню емоційної травми, гармонізації розуму, душі і тіла. Отже, ми чітко тримаємо інформаційно-політичний фокус на Україні. 


– Бельгію через її особливу роль у Першій та Другій світових війнах часто називають «полем битви Європи». Це робить її подібною до України, яка в обох світових війнах також була ареною багатьох запеклих боїв. Чому  провідні країни світу так зацікавлені в перемозі України?  


– Тому що ні в кого немає ілюзій щодо імперських амбіцій нашого сусіда. Народи цих країн прозріли і однозначно бачать, що Україна воює за демократію, свободу і європейські цінності. Ми дуже вдячні бельгійцям і уряду цієї країни, які активно підтримали і підтримують нашу Батьківщину.

 
– І на завершення про перспективу України  щодо вступу в Євросоюз та нашої перемоги у війні? Можливо, з Брюсселя це видніше?  


– Я не дуже знаюся на прогнозах, але тепер найбільше хочеться повної і нищівної поразки   «ереферії». Наша перемога буде ще і в тому, що ми стали до оборони всім світом. А наша остаточна  перемога буде тоді, коли ми повноправно  повернемося додому, в свою європейську сім’ю. 


Людмила ОСТРОВСЬКА, спеціальна кореспондентка «Сільського господаря» у країнах Європи 
Брюссель (Бельгія) 

 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Дефіцит вітамінів: симптоми, які не варто ігнорувати
Частина накопичених за літо вітамінів надовго не затримується в організмі – як наслідок, їх нестача може спричинити авітаміноз.
8 годин тому
Невірна. Душевна історія з життя
Вероніка після повернення з-за кордону стала приватним підприємцем. Її мрія – мати власний магазин з брендовим одягом – здійснилася.
9 годин тому
У конкурсі перемогло фото блискавки, яка триває лише кілька мілісекунд
Конкурс фотографій погоди Standard Chartered Weather Photographer of the Year Competition оголосив цьогорічних переможців премії, яких обрали з-поміж робіт авторів із 84 країн. Нагороду впровадили, аби задокументувати зв’язок між погодними умовами та широкими наслідками змін клімату.
10 годин тому
Навіщо восени забивати іржаві цвяхи в плодові дерева
Осінній догляд за садом включає не тільки збір врожаю та підготовку дерев до зими, але й використання цікавих прийомів, які можуть підвищити врожайність. Один із таких нестандартних методів – вбивання іржавих цвяхів у стовбури плодових дерев. Хоча цей спосіб викликає різні думки, багато садівників продовжують його застосовувати.
13 годин тому
Аграрії намолотили вже майже 70 млн тонн зернових та олійних
В Україні вже намолочено 70 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур, який зібраний на площі майже 19 млн га. Загалом зібрано 50,4 млн тонн зернових та майже 19,6 млн тонн олійних. Про це йдеться у повідомленні Мінагро.
13 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023 - 2024
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.