Про це пише УНІАН з посиланням на Doctissimo. Виникає виразний парадокс. Згідно з дослідженням французького інституту Ifop, 57% користувачів дейтинг-сервісів успішно переходять від листування до реальних зустрічей. Можливостей для контакту вдосталь, проте глибокі взаємини все одно формуються важко. 

Криза 30 років 
На четвертому десятку років багато хто стикається з відчуттям, що відхилився від «норми» чи запізнюється за загальноприйнятим сценарієм: «Після 30 років можна відчувати посилений тиск з боку родини або бажання мати дитину, що знову зосереджує увагу на пошуку партнера чи партнерки», – пояснює Марін Коломбель. 
Через цей тиск легкість спілкування зникає, а кожна зустріч починає сприйматися як доленосний іспит. При цьому технічно знайти пару цілком реально: за даними Ifop, 80% жінок віком 30+, зареєстрованих у додатках, сходили щонайменше на одне побачення. Бар'єр лежить не у браку пропозицій, а у надмірній тривозі за результат. 

Переломні 50 років 
Після півстоліття пошук близькості зазвичай починається з чистого аркуша. Це період глибоких життєвих зламів: розлучень, втрати подружжя або спустілого родинного гнізда: «Після 50 років люди стикаються зі змінами в житті, розлученням, вдівством або ж тим, що діти залишають дім. Страх самотності, тривоги щодо старіння чи менша кількість можливостей для спілкування можуть змусити переосмислити потребу бути в парі», – зазначає психіатриня. 
Особливо непросто тим, хто пережив втрату близької людини: перешкодою стає не відсутність знайомств, а психологічна неготовність знову відкрити серце: «Відновитися після втрати багаторічного партнера – це складна робота горя. Почуття провини через думку про те, що ти «заміняєш» померлого чоловіка чи дружину, може заважати відкритися новим стосункам», – підкреслює фахівчиня. 
Цю різницю в переживанні втрати підтверджує статистика французького відомства Drees: через п'ять років після смерті партнерки понад половина вдівців знову живуть у парі, тоді як серед овдовілих жінок новий союз утворює лише кожна п'ята. Жінкам цей крок дається значно довше і психологічно важче. 

Що поєднує ці вікові рубежі 
І в 30, і в 50 років люди гостро переживають невідповідність нав'язаним шаблонам. До цього додається відчутний інформаційний вакуум: культура зосереджена майже виключно на романтиці юності: «Медіа здебільшого схильні показувати молодість, пропонуючи мало прикладів щасливого кохання після 50 років», – наголошує лікарка. 
Коли весь романтичний дискурс обмежений віком до 35 років, виникає хибне враження, ніби потяг уже пішов. Проте ключ до подолання цієї кризи – у відмові від жорстких рамок і прийнятті реальності. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували