Українські фермери почали відмовлятися від землі

В Україні невеликі фермерські господарства починають відмовлятися від обробітку землі через збитковість агровиробництва. Найбільше проблем виникає у виробників, які обробляють від 30 до 100 гектарів. Високі виробничі витрати та зниження цін на сільгосппродукцію змушують аграріїв переглядати свої земельні банки.

Про це повідомляє bizagro.com.ua з посиланням на AgroPortal.ua та власника фермерського господарства «Моя земля 2015» на Полтавщині Григорія Шамрицького. За словами аграрія, фінансові проблеми цього сезону вже впливають на розподіл сільськогосподарських земель у регіоні. Невеликі фермери та одноосібники, які раніше самостійно обробляли свої ділянки, починають відмовлятися від землі. Самому Шамрицькому вже запропонували взяти в обробіток додаткові 250 га, від яких відмовляються інші виробники.

Найскладніший сезон за 11 років
Для господарства «Моя земля 2015» сезон 2026 року став найскладнішим за весь період роботи. Як пояснює фермер, раніше збитки від вирощування окремих культур можна було компенсувати прибутками від інших. Це дозволяло господарству залишатися фінансово стійким навіть за несприятливої кон’юнктури ринку.
Однак цього року ситуація змінилася. Збитковими виявилися всі основні культури, які вирощує підприємство. Однією з головних причин стало падіння закупівельних цін на агропродукцію. Водночас витрати на пальне, добрива, засоби захисту рослин, техніку та оплату праці залишаються високими. У результаті навіть отримання врожаю не гарантує фермерам повернення вкладених коштів.
За оцінками Шамрицького, втрати українського агробізнесу мають наслідки не лише для сільського господарства, а й для суміжних галузей економіки. Фермер навів розрахунок, згідно з яким на кожну тисячу гектарів господарства недоотримали близько 30 млн грн. Ці кошти могли бути спрямовані на придбання техніки, обладнання, добрив та інших товарів і послуг.

Фермери не витримують витрат на оренду
Проблема відмови від земельних ділянок не обмежується Полтавщиною. Як повідомляв Kurkul.com із посиланням на учасників аграрного ринку, частина невеликих господарств уже змушена поступатися орендованими землями більшим виробникам. Заступник керівника Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета зазначає, що однією з найбільших фінансових проблем залишаються розрахунки з власниками земельних паїв.
На відміну від закупівель добрив або проведення окремих технологічних операцій, витрати на оренду не можна просто скасувати. Господарства мають договірні зобов’язання перед власниками землі. Водночас орендна плата суттєво відрізняється залежно від регіону та конкуренції за ділянки. За оцінкою експертів земельного ринку, у багатьох регіонах ставки становлять приблизно $70–150 за гектар на рік. Однак на окремих ділянках вони значно вищі. Зокрема, співвласник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко повідомляв, що в районі Любара на Житомирщині господарство платить за оренду $405 за гектар щороку. За таких умов розширення земельного банку не завжди має економічний сенс.

Виробники починають економити на технологіях
Фінансові труднощі змушують фермерів скорочувати витрати на наступний виробничий сезон. За словами Віктора Шеремети, окремі господарства вже відмовляються від закупівлі добрив і проведення глибокого обробітку ґрунту через високу вартість пального та інших ресурсів. Такі рішення дозволяють тимчасово зменшити витрати, однак створюють ризик зниження врожайності в наступному році.
Особливо складна ситуація у невеликих виробників, які не мають власних елеваторів або інших потужностей для зберігання зерна. Вони змушені продавати продукцію одразу після збирання, навіть якщо поточні ринкові ціни не покривають собівартості. Отримані кошти спрямовуються передусім на виплату орендної плати, заробітних плат і податків.

Збитковість може прискорити концентрацію земель
Відмова невеликих фермерів від обробітку ділянок створює передумови для перерозподілу орендованих земель на користь фінансово стійкіших підприємств. Великі господарства зазвичай мають більше можливостей для зберігання продукції, залучення кредитного фінансування та оптимізації витрат на техніку й логістику.
Для малих виробників навіть один збитковий сезон може означати необхідність продажу частини техніки, скорочення оброблюваних площ або припинення діяльності. Григорій Шамрицький попереджає, що наслідки можуть вийти далеко за межі аграрного сектору. Скорочення інвестицій фермерів означатиме зменшення замовлень для постачальників сільгосптехніки, добрив, пального, транспортних та інших послуг. Якщо збитковість виробництва збережеться і в сезоні 2027 року, фінансові проблеми можуть посилитися.
Водночас наведені випадки поки що не дозволяють оцінити загальноукраїнські масштаби відмови від землі. Йдеться про підтверджені свідчення окремих фермерів та представників галузі, а не про офіційну статистику скорочення земельних банків.