Як і що сіятимуть аграрії навесні 2027 року: близько 1 млн га земель можуть залишитися необробленими

У Міністерстві аграрної політики та продовольства відзначають, що в Україні 20 млн га засівається 6 основними культурами: пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, соняшник. Прогнозується, що 2027 року аграрії зменшуватимуть площі під зерновими - кукурудзою та пшеницею і збільшуватимуть під олійними - соєю та соняшником, пише agroportal.ua.

Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України: «По ріпаку площі цього року відповідають площам попереднього. Незмінною залишається загальна кількість полів під ячмінь - близько 1,5 млн га. Аграрії, ймовірно, посіють 200 тис. га ярого ріпаку. Найбільше ризикують скоротитися площі під кукурудзою, частину яких виробники можуть перерозподілити на користь сої та соняшнику. За поточних умов близько 1 млн га земель можуть залишитися необробленими».

Зернові йдуть у мінус, олійні - у пріоритет

Аналітик «Фенікс Агро» Олексій Тартаківський під час конференції Fat & Oil Industry 2026 розповів, що, за інформацією дистриб'юторів, останніми тижнями є аномальний запит від аграріїв на насіння ярого ріпаку. Зазвичай площі під цією культурою займають в Україні до 100 тис. га, але експерт припускає, що наступного сезону буде певне розширення посівів.

Олексій Тартаківський, аналітик «Фенікс Агро»: «В Україні у 2022-2023 роках співвідношення площ між олійними та зерновими було 1:1. У 2023 році кукурудза почала відвойовувати свою частку, але з урахуванням воєнних ризиків картинка змінилася. Відповідно до прогнозу зернові — це однозначно мінус, вони просядуть дуже суттєво. По олійних зростатимуть площі 100% під ріпаком і соєю, оскільки ці культури забезпечують прибуток».

Щодо соняшнику, то аналітик зазначає: він є проблемним для аграріїв цього сезону, адже ціна суттєво просіла. Але існує ймовірність, що до весни ціна вирівняється, і аграрій ще зможе отримати прибуток. Наразі ж соняшник може бути прибутковим тільки за відправлення на експорт (Болгарія, Туреччина), оскільки внутрішній ринок не забезпечує прибутку. Середня собівартість вирощування соняшнику складає 15-16 тис. грн. Тобто за такої ціни зараз немає логіки вирощувати цю культуру. Але, порівняно із зерновими, економіка соняшнику виглядає непогано. «Якщо дивитися загалом на прибутковість сільгоспкультур, то саме олійні забезпечують агровиробникові хоч якусь прибутковість. Тому олійні будуть у пріоритеті наступного сезону, лідерами стануть соя, ріпак і соняшник», — вважає Олексій Тартаківський.

Посівна-2027 пройде під знаком жорсткої економії

Директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ Роман Клименко впевнений: гіпотеза про те, що аграрії навесні 2027 року взагалі нічого не сіятимуть, - невалідна: «Осіння сівба продемонструвала коливання обсягів посівів озимих культур, але цей показник знаходиться в діапазоні останніх трьох років. Тобто площі знизилися, але це не настільки критично, щоб сприймати як реакцію ринку чи сигнал, щоб не сіятися весною. За результатами осінньої посівної кампанії ми бачимо, що аграрії вірять у позитивний сценарій, тобто заходять у виробничі цикли і продовжують свою діяльність», - зазначає Роман Клименко.

За його словами, щодо посіву ярих культур аграрії будуть дивитися по ситуації, але сценарій відмови від проведення весняної посівної навряд чи реальний, адже є низка факторів, які не можна ігнорувати. Наприклад, є витрати на паї, і в разі несплати орендної плати пайовики отримують ризик втратити земельний банк. Другий фактор - соціальне навантаження, адже агропідприємства є чи не головним роботодавцем у селах, тому непросто взяти і звільнити людей з роботи, які не мають інших альтернатив отримання доходів.

Роман Клименко, директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ: «Припускаю, що будуть скорочення витрат і оптимізація обсягів посівів. Якщо логістика не відновиться або значною мірою не компенсується іншими шляхами, аграрії підуть у ризики. Наприклад, для себе ми оцінюємо, що перше, на чому будуть економити, - це добрива. Деякі господарства підуть у те, щоби не купувати високоякісний посівний матеріал, і використовуватимуть для посівів наявне в господарстві насіння. Тобто будуть ризикувати продуктивністю, ефективністю, зменшуючи витрати».

Президент УКАБ Алекс Ліссітса під час дискусійного заходу «Аграрна галузь в умовах великої війни: стратегії виживання» відзначив, що березень 2027 року стане наступною контрольною точкою для аграрної галузі, коли буде зрозуміло, які культури доцільно сіяти, і чи працюють порти. А остаточно оцінити, чи залишиться український агросектор глобальним гравцем, можна буде у червні - саме тоді обігові кошти компаній остаточно вийдуть у нуль або мінус.

Алекс Ліссітса, президент УКАБ: «Наступна посівна кампанія пройде під знаком жорсткої економії: використання добрив скоротиться на 40%, від оригінальних гібридів насіння аграрії перейдуть до менш ефективних, від оригінальних ЗЗР - до генериків. Головна мета - максимально знизити собівартість продукції, тому що минулого року ціна палива становила 7% собівартості, зараз - 23%. 40 грн за літр дизпалива минулого року проти 110 грн цьогоріч. Ціна на паливо зросла втричі, а на продукцію впала. Зменшення використання добрив, засобів захисту означає, що врожай буде меншим».

Питання «Що сіяти весною?» для аграріїв залишається відкритим

У консалтинговій компанії Barva Invest, прогнозуючи наступний сезон, зважають на хід посівної кампанії озимих культур. Тут тенденції чіткі: аграрій зреагував на те, що ріпак у попиті, і по посівній ріпаку за площами перевиконали план. Щодо зернових - ячменю та пшениці, то, на думку аналітиків, сільгоспвиробникам варто вже «тиснути на гальма».

Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest: «По пшениці будуть великі невикористані перехідні залишки і, зважаючи на поточний стан з експортом, будуть питання по соняшнику. Переробити весь соняшник в Україні не вдасться і експортувати все необроблене насіння теж мало шансів. Тож зараз перед аграріями стоїть величезне питання - що сіяти навесні? Залишати землю під пар - не вихід, адже повернення поля в сівозміну аграрію коштуватиме 200 $/га».

На думку експерта, в нинішній ситуації, щоб врятувати аграрний сектор, потрібно перевинайти українську логістику. Зокрема, для того, щоб заохотити інвестора подивився в бік Дунаю і розширювати цей напрям, потрібно створити передумови, які гарантували б роботу цього шляху незалежно від того, відкриті чи закриті глибоководні порти.

«Питання тарифів мають бути зважені - тариф до Ізмаїла має бути таким, як до Одеси. І для цього потрібні державницькі рішення, виділені кошти, щоб інвестор мав упевненість що Дунайський хаб був завжди затребуваним і працюватиме. Інакше 2027 року ми станемо свідками системних незворотних змін», - впевнений Богдан Костецький.