Водночас контролювати хворобу можна за допомогою комплексного захисту посівів, пише SuperAgronom.com. Про це повідомив директор агротехнічного департаменту компанії «ПРОПОЛЕ» Микола Сучек. За його словами, одна з причин поширення склеротиніозу - зміна географії вирощування соняшнику та насичення коротких сівозмін культурами, які уражуються одним збудником - грибом Sclerotinia sclerotiorum. 

«Збільшення площ під соняшником та зміщення його вирощування зі східних регіонів у західні сприяли поширенню склеротиніозу навіть на ті поля, де до цього хвороба не зустрічалася. Ще одним фактором поширення стало порушення сівозмін та вирощування в коротких сівозмінах ріпаку, сої, соняшнику - саме тих культур, які є економічно привабливими наразі, але й однаково успішно уражуються склеротиніозом. На Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині сьогодні практично не знайдеш поля, вільного від склеротиніозу», - зазначив Микола Сучек. 

Склеротиніоз, або біла гниль, уражує соняшник, сою та ріпак. Хвороба може пошкоджувати корені, стебла й кошики соняшнику. На уражених тканинах з'являється білий наліт, а всередині стебел і кошиків утворюються чорні склероції. Вони можуть зберігатися в ґрунті від 4 до 10 років, формуючи запас інфекції для наступних посівів. Інтенсивність розвитку хвороби залежить не лише від наявності збудника в ґрунті, а й від погодних умов.  

За словами заступника директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг» Дмитра Кисельова, ризик ураження зростає за високої вологості, тривалих опадів, помірних температур і загущених посівів: «Ми акцентуємо на тому, що ризик склеротиніозу не можна оцінювати лише за наявністю симптомів поточного сезону. Наявність джерела інфекції в ґрунті + погодні умови + стан посіву формують потенційну загрозу», — пояснив Дмитро Кисельов. 

Для контролю склеротиніозу фахівці рекомендують дотримуватися сівозміни, контролювати густоту посівів і своєчасно проводити фунгіцидний захист. Особливу увагу варто приділяти періоду цвітіння, коли зростає ризик зараження рослин. 

Однак обробки фунгіцидами не вирішують проблему накопичення інфекції в ґрунті. Після збирання врожаю для зменшення кількості склероціїв можуть застосовувати біологічні препарати на основі грибів-паразитів, які руйнують структури збудника. 

Зокрема, компанія «Агрітема» випробовує препарат на основі Coniothyrium minitans. За даними компанії, він руйнує склероції протягом 6–12 тижнів. Із 2022 року фахівці заклали 34 досліди у семи областях України. Водночас у компанії наголосили, що фунгіцидні обробки захищають рослини у поточному сезоні, але не знищують склероції, які залишаються в ґрунті. Тому довгостроковий контроль хвороби потребує поєднання хімічних, агротехнічних і біологічних методів захисту. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували