За смаком вона теж нагадує ківі, тільки з нотками полуниць і відтінком  якоїсь незвичної екзотики. Плоди мають гладку їстівну шкірку та ніжний соковитий м’якуш. 

Реліктова ліана, яка смакує всій родині та дарує щедрий урожай 

Тернополянин Володимир Кушлак каже, що актинідія буде плодоносити ще до кінця листопада. Дозріває вона недружно –  одні сорти вже можна зривати, інші достигають поступово впродовж осені. Цю рослину він вирощує на своїй присадибній ділянці вже понад шість років. Коли вийшов на пенсію, став садівником-аматором, як сам себе називає, і посадив сливи, груші, абрикоси, персики та яблуні. Про те, що в його саду з’явиться екзотична рослина, яка згодом розростеться як ліана, він  навіть і не здогадувався. Якось у спеціалізованій крамниці придбав кілька горщиків цього екзоту. 

Без особливих очікувань висадив у ґрунт, кілька років доглядав, поливав, і, як на диво, вже через два-три роки рослина потішила першими щедрими плодами. Поки що у нього в саду ростуть ранній, середній та пізній сорти актинідії: Женева, червоноплідна Кенс ред та Вейкі F. Останній –  найплодоносніший жіночий сорт, який дає гарний урожай соковитих плодів. Для того аби цей жіночий кущ мініківі плодоносив, обов’язково потрібний чоловічий запилювач. На один «чоловічий» кущ припадає шість-сім «жіночих», які висаджують на відстані десяти або більше метрів. 

Актинідія смакує всій родині пана Володимира. Але вживають її в невеликих кількостях – по 20–30 ягідок, адже якщо з’їсти забагато, плоди деяких сортів можуть викликати подразнення слизової оболонки ротової порожнини. Садівник каже, що за вмістом вітаміну C ця ягода наздоганяє й переганяє навіть такого рекордсмена як ківі. Усього п’ять-шість ягід задовольнять добову потребу організму в цьому вітаміні. Головна перевага нашої української актинідії полягає в тому, що вона достигає самостійно безпосередньо на пагонах. Плоди деяких сортів є солодшими, інші мають приємну кислинку. Заморські ж фрукти доправляють із теплих країв ще недозрілими, тому страждає  якість: вони не такі соковиті та поступаються за смаковими властивостями. 

Цього року актинідія потішила пана Володимира щедрим урожаєм –  із одного куща він має намір зібрати одне-два відра екзотичної ягоди. Каже, що й сам раніше не вірив, що такий рясний урожай можна отримати в  наших широтах. Але, як відома істина, все можливо, коли підходиш до справи з любовʼю, турботою та наполегливою працею. 

Рецепти народної медицини 

Дві столові ложки сухих ягід (або пригорщу свіжих) залити окропом (майже 1 літр) і залишити на ніч настоюватися в термосі. Пити відвар рекомендовано тричі на день до їди по одній склянці. Застосовують засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (здуття, запори), анемії та порушеннях обмінних процесів в організмі. Такий вітамінний напій також корисний для підвищення імунітету холодної пори року. При стенокардії та ревматизмі: 5–7 подрібнених молодих листочків актинідії залити склянкою окропу, кип’ятити 15 хвилин, остудити й процідити. Вживати по третині склянки вранці, вдень і ввечері. Курс лікування –  один місяць із перервою у два тижні. 

Лариса ЛУКАЩУК  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували