За його словами, в пріоритеті - соціальні об'єкти. Лікарні, школи та установи, де люди отримують важливі адмінпослуги, повинні працювати навіть під час тривалих відключень. Наразі визначили 17 обласних установ, де такі рішення потрібні першочергово. 

Один із напрямів - сонячні електростанції із системами накопичення енергії. У цьому процесі важливо знайти юридично обґрунтовані та фінансово доцільні рішення. Тому ОВА об'єднує зусилля та працює разом з обласною радою та банками, щоб модель реалізації була раціональною та ефективною. 

За оцінками фахівців, до 30% вартості обладнання потенційно можна залучити у вигляді грантової підтримки від Данії. Для решти слід знайти додатковий механізм фінансування. 

«Зараз працюємо над пілотним проєктом для спільної будівлі обласної ради та ОВА - встановленням гібридної системи генерації та накопичення електроенергії. На ній відпрацюємо модель, яку зможемо далі застосовувати на інших об'єктах. За роки війни стало очевидним, що залежність від централізованого енергопостачання - це ризик і вразливість. Але потреба змінювати цю модель так, аби вона не закінчилася разом із війною. Енергосистема майбутнього в будь-якому разі має бути більш гнучкою, автономною та здатною працювати за різних обставин», - підсумував Тарас Пастух. 

Тому власна генерація та накопичення енергії - це стратегічні кроки до більш децентралізованої та стійкої енергосистеми області. І це має працювати на Тернопільщину роками. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували