Про те, чому німіють руки, як за симптомами запідозрити проблему з нервом і коли не варто відкладати візит до лікаря, говоримо з судинним хірургом Заліщицького обласного госпіталю Михайлом Ярославовичем Копестинським. 

–  Михайле Ярославовичу, чи справді нічне оніміння рук найчастіше пов’язане із судинами? 

– Необов’язково. Оніміння руки – це симптом, а не діагноз. Часто причина пов’язана саме з нервами. Тому важливо з’ясувати, де виникає проблема. 

Є проста підказка, на яку варто звернути увагу: які саме пальці німіють. 

– Що можуть підказати пальці? 

– Якщо переважно німіють великий, вказівний, середній і частина безіменного пальця, однією з можливих причин є синдром карпального каналу. Це стискання серединного нерва в ділянці зап’ястка. 

Для такого стану характерні поколювання, печіння або оніміння пальців, часто саме вночі. Людина може прокидатися, струшувати кисть, розминати її – і через деякий час стає легше. Симптоми можуть з’являтися і вдень, наприклад, під час тривалого користування телефоном, керування автомобілем чи роботи, коли кисть перебуває в одному положенні. 

Під час прогресування може з’явитися слабкість кисті, незручність під час дрібних рухів, людина починає випускати предмети з рук. 

– А якщо німіють мізинець і безіменний палець? 

– Тоді потрібно думати вже про ліктьовий нерв. Він може стискатися, зокрема, в ділянці ліктя. 
Симптоми нерідко посилюються, якщо людина спить із сильно зігнутими руками, кладе руку під голову, довго тримає лікоть зігнутим або постійно спирається ним на стіл чи підлокітник. 

Тобто іноді проблема  зовсім не в шиї і не в кисті, а саме в ділянці ліктя. 

– А коли причину справді варто шукати в шиї? 

– При шийному ураженні нервового корінця оніміння може супроводжуватися болем у шиї, який поширюється у плече та руку, поколюванням, зниженням чутливості або слабкістю певних м’язів. 

Але визначити за схемою з інтернету, який саме «хребець затиснуло», неможливо. Зони чутливості різних нервів і корінців можуть перекриватися, а схожі симптоми бувають при різних захворюваннях. Тому важливий огляд лікаря. 

– Коли все-таки можна запідозрити судинну проблему? 

– Насторожити повинні раптова виражена холодність кисті, її збліднення або посиніння, сильний біль та інші помітні зміни кровопостачання. У такій ситуації необхідна медична оцінка. Якщо ж людина просто незручно пролежала на руці, а чутливість повністю повернулася за кілька хвилин і таке трапляється зрідка, причиною справді може бути звичайне позиційне стискання. 

– Чи всім, хто скаржиться на оніміння рук, потрібно робити ЕНМГ? 

– Ні. Якщо симптоми типові для карпального тунельного синдрому, діагноз нерідко можна встановити за скаргами та результатами клінічного огляду. 

Електронейроміографія та дослідження нервової провідності особливо корисні, коли симптоми нетипові, незрозуміло, де саме уражений нерв, потрібно відрізнити проблему в зап’ястку чи лікті від ураження нервового корінця в шиї. Таке дослідження також може знадобитися, якщо оніміння стало постійним, з’явилася слабкість або потрібно оцінити тяжкість ураження. 

– Що людина може зробити до візиту до лікаря? 

– Насамперед варто поспостерігати за симптомами: які саме пальці німіють, що їх провокує і скільки триває оніміння. Якщо симптоми схожі на карпальний синдром, варто уникати тривалого сну із сильно зігнутим зап’ястком. У деяких випадках допомагає ортез, який утримує зап’ясток у нейтральному положенні вночі. Якщо німіють мізинець і безіменний палець, не варто спати із сильно зігнутим ліктем і тривалий час спиратися на нього. Якщо ж оніміння повторюється, стає тривалішим або з’являється слабкість, не варто місяцями самостійно лікувати «судини» чи «остеохондроз». 

– Чи можуть оніміння рук бути пов’язані із загальними порушеннями в організмі? 

– Так. Якщо поступово й симетрично починають німіти кисті та стопи, лікар розглядає й інші можливі причини, зокрема, периферичну нейропатію. Залежно від симптомів можуть оцінювати рівень глюкози, функцію щитоподібної залози, рівень вітаміну В12, функцію нирок та інші показники. 

– Які симптоми не можна ігнорувати? 

– Негайної медичної оцінки потребує раптове оніміння однієї руки або половини тіла, особливо, якщо одночасно з’явилися слабкість, асиметрія обличчя, порушення мовлення, зору чи координації. Це може бути ознакою інсульту або транзиторної ішемічної атаки. 

Також не варто зволікати, якщо оніміння та слабкість швидко наростають, з’явилася незграбність кистей – стало складно застібати ґудзики, писати, користуватися ключами, утримувати предмети. Насторожити має і поєднання слабкості чи оніміння рук із порушенням ходи, рівноваги або симптомами в ногах. 

Анна РОМАНІВ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували