Частка українців, які живуть за межею бідності, у 2025 році зросла до 41,6% проти 37% роком раніше. Така оцінка міститься в оновленому дослідженні Світового банку «Monitoring Living Conditions in Ukraine». У порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення масштаб проблеми практично подвоївся. Як пише РБК-Україна, одночасно зі зростанням бідності посилюється й розрив між найзабезпеченішими та найбіднішими домогосподарствами. 

Найбідніші втрачають доходи швидше 
За даними Світового банку, зростання бідності супроводжується посиленням нерівності. У 2025 році коефіцієнт Джині, який використовується для оцінки нерівномірності розподілу доходів, зріс до 0,50. При цьому реальні трудові доходи у найбідніших 20 % домогосподарств скоротилися більш ніж на 30 %, тоді як у більш забезпечених груп, навпаки, зросли більш ніж на 10 %. 
Особливо вразливими залишаються сім’ї, які значною мірою залежать від пенсій та соціальних виплат. Для таких домогосподарств інфляція має тяжчі наслідки, оскільки значна частина їхніх доходів йде на їжу, ліки та комунальні послуги. 

Сім’ї починають економити вже на базових потребах 
Світовий банк фіксує й інші ознаки погіршення матеріального становища. Наприкінці 2025 року близько 70% опитаних сімей повідомляли, що їхня фінансова ситуація стала гіршою, ніж до повномасштабного вторгнення. 
Близько 17% домогосподарств були змушені позичати гроші на базові потреби, а заощаджувати могла лише приблизно кожна п’ята сім’я. При цьому понад третина домогосподарств повідомляли, що змушені обмежувати різноманітність харчування. 

Низькі доходи стали однією з головних тривог  
Економічні проблеми дедалі помітніше впливають і на суспільні настрої. За даними вересневого опитування КМІС, низький рівень зарплат, пенсій та соціальних виплат, а також зростання цін та інфляція входять до числа тем, які найбільше турбують українців. 
Низькі зарплати та пенсії турбують 28% опитаних, а зростання цін - 23%. Це відбувається на тлі уповільнення економіки, руйнування підприємств і робочих місць, а також обмежених можливостей держави збільшувати соціальні видатки. 

Прифронтові громади пропонують знизити ПДВ на продукти 
Одна з пропозицій, яка зараз обговорюється, - зниження ставки ПДВ на базові товари. Асоціація прифронтових міст і громад пропонує встановити ставку 5% на низку соціально важливих категорій: м'ясо та рибу; молочну продукцію; овочі та фрукти; борошно та крупи; рослинну олію; дитячі товари; засоби гігієни; найнеобхідніші ліки та медичні товари. 
Ініціативу публічно просуває мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов. Логіка пропозиції полягає в тому, щоб зменшити податкову складову ціни на товари, які становлять найбільшу частку витрат бідних сімей. 

Пропонують також підвищувати зарплати та пенсії 
Пропозиції не обмежуються зниженням ПДВ. Асоціація прифронтових громад виступає також за: підвищення мінімальної зарплати; перегляд мінімальних пенсій; збільшення фактичного прожиткового мінімуму; субсидії на придбання енергетичного обладнання; збереження більшої частки ПДФО в місцевих бюджетах тощо. 
Автори ініціативи вважають, що в умовах війни соціальна політика має не тільки компенсувати наслідки збідніння, а й запобігати подальшому падінню доходів населення. 

Економісти сперечаються, чи допоможе зниження ПДВ 
Ідея зниження ПДВ не має однозначної підтримки. Економіст Олексій Кущ вважає, що такий механізм міг би пом’якшити наслідки зростання цін насамперед для найбідніших верств населення. Як один із можливих компенсаторів втрат бюджету він пропонує підвищити податкове навантаження на товари розкоші - наприклад, встановити для них ставку ПДВ до 25%. 
Водночас економіст Ілля Несходовський застерігає, що зниження ставки може призвести до втрати доходів бюджету та створити додаткові можливості для податкових схем. 
Крім того, зниження ПДВ саме по собі не гарантує, що товари подешевшають на всю величину зменшеного податку: частина ефекту може залишитися в маржі продавців або виробників. 

Україна вже тимчасово знижувала ПДВ під час війни 
Такий інструмент для України не є цілком новим. У 2022 році, на тлі паливної кризи, держава тимчасово знизила ПДВ на пальне. Це дозволило частково стримати зростання цін у період гострого дефіциту палива. Однак згодом стандартне оподаткування було відновлено. Тому головне питання полягає не лише в тому, чи можна технічно знизити ПДВ, а й у тому, чим компенсувати втрачені доходи бюджету, особливо під час війни. 

Бідність може посилювати соціальне розшарування 
Економісти попереджають, що подальше падіння доходів створює ризики не лише для окремих сімей. За словами Олексія Куща, без зміни політики Україна може зіткнутися одночасно зі збільшенням частки бідного населення та різким майновим розшаруванням. Така ситуація може послабити соціальну солідарність і стимулювати подальшу міграцію людей, особливо з регіонів, які найбільше страждають від війни. 

Чому це важливо 
Показник у 41,6% означає не офіційне визнання державою майже половини населення бідними, а оцінку Світового банку на основі моделі. Але динаміка однозначна: рівень бідності після початку повномасштабної війни суттєво зріс, а найбільш забезпечені та найменш забезпечені українці переживають кризу по-різному. Тому дискусія про зниження ПДВ стосується не лише податкової політики. Фактично йдеться про вибір між кількома механізмами підтримки: знижувати вартість базових товарів, безпосередньо збільшувати соціальні виплати та мінімальні доходи або поєднувати обидва підходи. Головна проблема залишається колишньою — будь-яке додаткове соціальне рішення під час війни вимагає джерела фінансування. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували